я не помню я еще мелкая была, наверное в детстве казалось все намного лучше, да были свои условности/условия, но была надежда и уверенность в завтрашнем дне, сейчас этого нет, 
в чому особисто у вас була впевненість у завтрашньому дні?
як раз я чудово пам'ятаю, як мама в свої 40+ плакала на параді, коли треба було кричати Слава радянській інтелігенції, бо квартира після 10 років черги не світила ще років 10, а жили по найнятих врем'янках з 1 кімнати, яка була і кухнею, і спальнею загальною, і залом, і туалет на вулиці за любої погоди. Ввечері натопиш вугіллям-брикетом, дихати нема чим, а вранці у відрах вода вкривалася кригою - ага, вода теж була на вулиці.
А болото на вулиці - всі вже у туфлях, а ми ще в чоботях на своїй Бобровиці, бо грязюки по коліна.
так це жили не десь у селі, а у Чернігові, обласному центрі.
Пам'ятаю однокласниць, які жили у бараках.
та ну )) впевненість.
стабільність була - це точно, народився - дитсадок-школа-ПТУ/ВУЗ-робота-пенсія-домовина )) ну так такої впевненості у майбутньому і зараз є