Іра, ти мені лестиш, кажучи, що чекаєш на мою пораду
Моє особисте маленьке щастячко,коли я років в 5,5 захотіла з ним англ.вивчати вдома, заявило "Мама,я в школі буду вчити зучителькою". Я в шоці кажу "Син, твоя мама в твоїй школі вчителькою англ. працює, вчи зі мною". І відповідь "Ні, мама,я зі СВОЄЮ вчителькою буду вивчати мову"
Прийшов "нулячий" до 1 класу,і його вчителька дуууже хвалить, і він сам задоволений, що розуміє-працює-повторює все)))
Іра, боюсь стверджувати, але я думаю, проблема в учительці
Дивись, перший момент - він раніше на англ.ходив, до школи, відповідав, працював - що змінилось зараз?
Другий момент - він питає, "навіщо нам природознавство-читання"? Якщо НЕ питає, то дивись моє перше припущення. Якщо питає таке ж і про інші предмети - значить, він розуміє, що багато знає, і вважає, що більше мало до чого можна і варто прагнути
Третій момент - не варто дитині маленькій ставити занадто далекі і "розмиті" цілі у навчанні. Звісно ж, говорити,що потрібно навчатись, щоб подорожувати-розмовляти з іноземцями, потрібно, але у нього відсутня мотивація ТУТ і ЗАРАЗ. Покажи мультик маленький улюблений в оригіналі, легенький знайди, і скажи, що він скоро зможе його без перекладу дивитись
Або за похвалу вчительки ще й сама його хвали.
Чи скажи, що англійська буде вашою "секретною мовою", і ви зможете з ним розмовляти, щоб тато чи Ліза не почули якийсь секрет
