Немного юмора для поднятия боевого духа.
Дід відповідально ставлячись до своїх обов'язків, провів майже всю ніч на бойовом посту сільського наблюдатєля, вніматєльно моніторячи всі болєє-менєє достовірні істочніки інформації з метою зрозуміти характер і масштаби проісходящого. В общем, доброго ранку всім, варіть кохве, заварюйте чай, вмощуйтеся і читайте, шо тут вам дід понаписував.
Ітак. В своїх главних собитіях учорашній день убідітєльно засвідчив, шо в ліце Хуйла світ має діло з психічно хворою людиною. Це не фігура речі, не спроба обідити ВВХ, це - медичний діагноз. Дід уверен, шо дєйствія Хуйла вніматєльно моніторяться і міровими лідерами, в яких учора мали іщезнути останні іллюзії по поводу договороспособності Хуйла. І це харашо, тут Хуйло зіграв нам на руку, бо Україна давно всім розказує, шо там нема з ким балакати, в Кремлі сидить преступний шизофренік.
Запад нам постоянно казав - прекращайте стрілянину, сідайте і договарюйтеся.
- З ким нам говорити? - питає Украіна.
- Ну... З сіпаратістами. - отвічає Запад
- Харашо, блять - сказала Україна і послала на переговори цілого Кучму.
Результат ізвестєн, ситуація не розрулюєцця, Москва наращує воєнну помощ ДНР і ЛНР, война розгорається далі, люди гинуть. Запад поняв, шо з сіпаратістами дійствітєльно нема про шо говорити, бо они лише маріонєтки Кремля. Значить нада говорити нарряму з Хуйлом. Путьом сложнейшей діпломатіческой операції, в которой роль посредніка виполнив фінський презідєнт, Западу удалось усадить за стол переговорів Пороха і Хуйла. І хотя ізначально ніхто не ожидав особих проривів від такоі встречі, Пороху всьо же удалося вижати із зустрічі максимум і даже чуточку більше. Со сторони Хуйла прозвучали обіщанія вернути плєнних, а также восстановить "атмосферу доверія".
Свою "договороспособность" Хуйло ярко продємонстрірував на слєдующий же день: Надю Савченко замість освобождєнія іздєватєльськи направляють на психіатричну експертизу в Москву, а в Україну погнали очередні колони пушечного м'яса з приказом умереть, но нє допустіть победи української Армії.
Таке ощущеніє, шо Хуйло заявляє всьому человечеству: "С кем договариваться? Со мной? Так я же непредсказуємий псіх! Я - далбайоб! Я же думаю одно, говорю другоє, а дєлаю третьє".
Да, так і єсть - каже дід.
Да, так і єсть - окончатєльно переконалися Обама, Меркель, Олланд, Кемерон та і всі інші мірові дохтора.
Показатєльно-демонстративне попраніє Хуйлом договорьонностєй з Порохом сразу в усіх главних пунктах буквально сразу після зустрічі в Мінську, об'єктивно має викликати адекватну реакцію мірових лідерів. Вони всі добре знають історію і дід уверен, шо ніхто з них не хоче повторить судьбу Чемберлєна і Даладьє.
А шо, собственно, вчора проізошло з того, шо побачив дід.
По ділу Наді Савченко совершенно ясно, шо яркого процеса організувать там не удасться. Всі двадцять слєдоватєлєй сєлі в лужу, обвінітєльне заключеніє в них шито білими нитками, шансов засудить Надю у відкритому процесі ноль. Сама Надя превратила суділіще над собою в жосткий троллінг Хуйла, а также в демонстрацію незламності духу українців. Дід пишається нашою дівчинкою і советує всім панікйорам та істєрічкам брати пример з залізного самообладанія Наді, з її непохитної віри в нашу перемогу. Наді січас набагато важче, ніж усім нам, но она не розкисає, виглядає мужньо і бадьоро.
Дід уверен, шо психіатрична експертиза - лічна месть Хуйла непокірній українці. Хуйло дуже обідчивий шизофренік, так шо тут він тоже дєйствує в рамках діагноза.
Тепер по вопросу відкритого вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України, про що і вчора, і сьогодні зранку так багато пишуть. На це наклалися повідомлення про оточення наших хлопців під Іловайськом, а також відхід з Новоазовська.
Друзі, по-перше, не піддаємося паніці. Врем'я в нас уже давно воєнне, а на війні перемагає той, в кого крепче нєрви. Те, що про відкрите вторгнення російських підрозділів заговорили і на Заході, дід щитає дуже хорошим признаком, бо в таком случає мірові дохтора змушені перейти від хіміотерапіі до хірургічного вмешатєльства. Якого іменно, дід пока не знає, но точно знає, шо арсенал скальпелів у Запада достаточно велік. Своє слово ще не сказала слєдственна комісія по загибелі малазійського Боїнга, а те, шо там главний аргумент - фото і відеозйомка американських супутників, а не чорний ящик, дід не сумнівається. І не сумнівається, що три сотні загиблих пасажирів на совісті в Хуйла. Скоро в цьому має убідиться весь світ. В любому случаї останні перешкоди на шляху надання Украіні прямоі воєнно-технічної допомоги мають зникнути. Це харашо.
По-друге. Пряме збройне вторгнення, єслі оно дійсно має місце, - останній козир Хуйла. Більше карт в українській колоді в нього нема. Але давайте розуміти, шо кримський сценарій, коли "зєльоні человечки" окупували Крим, а наша Армія не мала змоги стріляти, на Донбасі вже нє пройдьот. Січас там воює вже обучена, обстріляна і закальонна Армія України. Чи наважився Хуйло на пряму інтервенцію скоро стане ясно. Але єслі це так, то це повне безуміє, яке лише наблизить крах плюгавого.
І давайте подивимося на ситуацію реалістично. Армії вторгнення не бувають по 30, 50 і даже 100 танків. Наприклад, у 1939 році населення Фінляндії составляло 5 мільйонів чоловік і у відповідь на агресію Сталіна фінни зуміли виставити 250 тисяч солдатів, 30 танків і 130 літаків. А Красна Армія начала войну в колічестве 450 тисяч солдатів при 3 тисячах артілєрії, 2289 танків і 2446 самольотів. В дальнейшем Сталіну прийшлося збільшити армію вторгнення почти до мільйона красноармейцев. І шо? Да, тоді фінни втратили часть території, но країну і незалежність відстояли. Сталін главної своєї мети - превращеніє Фінляндії в совецьку республіку - не досягнув. Хотя дуже старався. А ведь стартові позиції у Сталіна були значітельно кращі, ніж у Хуйла, бо тодішнє мірове сообщество отреагірувало на агресію лише ісключенієм СССР із Ліги Націй. Фінни ж сражалися проти Сталіна практично в одіночку, їм трохи допомогла оружієм Велика Британія (75 самольотів і 114 орудій) та прибули на підкріплення загони добровольців із Швеції, Норвегії, Даніі та Угорщини. А решта світу чухала потилиці, бо не знала шо робити з Гітлєром, який ліхо шагав по Європі посміюючись над чемберлєнами й даладьє.
Кстаті, пока фінська армія сражалася, в їхньому парламенті не затихав срач по поводу "всьо прапало". Можна багато рассуждать про фінські морози і про лінію Маннергейма (якої на самом ділі майже не було), але главним фактором перемоги фіннів був незламний бойовий дух. Панікйоров і істєрічок фінни пиздили в буквальном смислі слова і зберегли єдність нації перед ліцом врага. Солдати на фронті сражалися, женщіни в'язали їм теплі рукавички, волонтери снували туди й сюди возячи провіант і всякі вкусності. Бронежилетів тагда вообще не було. Но народ і армія були єдині. І лише завдяки цій єдності фінни зуміли вистояти перед навалою.
Якби тодішні фінни подивилися, шо відбувається зараз в нашій мордокнижці, вони б сильно сміялися, бо в порівнянні з тою ситуацією, яка була в 1939-1940 рр., у них, Україна знаходиться в багатократно кращому положенні. Фіннам, поза всім іншим, не можна було розраховувати на общественне мнєніє та на антивоєнні настроєнія в СССР. Бо товаріщ Сталін з товаріщем Берією з людішками не панькалися. А от у сучасній Росії, як би Хуйло не старався, народец шото говорить, шото висказує і не всігда в поддержку Хуйла. Сьогодні, например, на Манежній площі в Москві собираєцця якато антивоєнна акція. Побачим, шо з того буде, але признак обнадьожующий.
І наостанок про нашу доморощену істєрію. Друзі, дід щитав і щитає, шо автобусом керує водітєль і лише він рішає як їхати, які педалі нажимати, куди крутити кермо. Пасажири можуть канєшно давать поради, но хапатися за руля і мішати водітєлю во врем'я двіженія не рекомендуєцця. В нас є президент, автобуса нашого веде грамотно, в діда пока серйозних замічаній до Пороха нема. Дід тоже водітєль, тому знає, шо обстановка на дорозі правильно бачиться тільки з водітєльського кресла. А пасажири майже всігда її бачать нєсколько викривлено. От єслі скаже Порох, шо війна друзі і "Вставай страна огромная", будем дєйствувать соответственно. Оружія в нас хватає, крепких мужчин мільйони, а женщіни лучші в світі. Дєйствуєм спокойно і хладнокровно. А єслі хочеться виплеснуть емоції, то дід ділиться опитом: найкращий настрій в бою - весела злість!
В любом случаї, зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю, помагаєм Армії і слєдім, шоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.
