Ну, щодо Сулеймана, то про нього є багато написано. Ця людина була, крім безсумнівної талановитості й обдарованості, ще й конкретно жорстока. Він досить часто віддавав накази про страту людей (правда, здебільшого це стосувалося періоду воєн), ще й у великій кількості

. Хоча що можна говорити, якщо ця людина наказала стратити двох рідних синів й зробила вдовами двох своїх сестер?!

. Про яке милосердя для чужих може йти мова?! Та й щодо синів. Мені видається правдоподібною думка, що Селім був протеже Сулеймана (а не Роксолани), й саме це дало йому можливість отримати трон. Можливо, старіючий Сулейман боявся молодого й перспективного сина Баязида як конкурента...Ще трохи неправдоподібною є точка зору щодо супервпливу на Сулеймана "приворотного зілля", завдяки чому ніби-то Роксолана утримувала чоловіка біля себе єдиної. Проти самого факту використання таких засобів дамами гарему (а можливо, й самою Хюррем) виступати не буду. Напевно використовували! - і то не краплями, а літрами (султан - він один; а баб в гаремі багато, й усі вони конкурентки; а султан - "не резиновий"

, - на всіх не вистачить

,- от й доводилося шукати способи...). Але! Чому "чари" Хюррем діяли, а конкуренток - ні?.. В усіх них були приблизно однакові стартові можливості в цьому плані (маю на увазі - ворожки варили схоже зілля, підливалося (чи підмішувалося, чи підкидалося

) одній і тій же людині; але у Роксолани "фуричило", а в конкуренток - "не фуричило"

). Напевно, не в цьому способі сила Роксолани заключалася!