А я після розлучення довго на нього злилась за те, що не був справжньою опорою для сім'ї, що життя моє склалося не так, як могло б при його стараннях. При зустрічах намагався мене образити, чимось уколоти, принизити. Було боляче. Пройшло близько 2 років, і стало байдуже, як він зараз живе, та й взагалі на нього байдуже. Перегоріло і пройшло. Ось тільки шкодую, що такий батько у моїх дітей...