Може відновимо своє коло спілкування по-маленьку )
Час іде, все навколо нас змінюється. Ми змінюємося.
Впевнена, кожному є що цікавого розповісти. Доброго, сонячного....або не зовсім.
Звісно, рідна домівка - це наше коріння. Не думаю, що хтось покидав її з легкістю, лише якщо людина звикла до різних подорожей, і вдома проводила може місяць на рік. Таке...вдома і стіни допомогають, як говорять. Мої знайомі деякі повернулися із-за кордону, а деякі ще ні. Дехто, повернувшись, прагне поїхати знову, бо там сподобалось більше, можливості нові з"явилися і таке інше.
Із задоволенням послухала би розповіді тих, хто був поза містом (не важливо, після початку війни чи ще до неї, в середині країни чи за кордоном). Хочу почути, що саме вас вразило деінде, що викарбувалось у пам"яті, що проникло до серця, що сподобалось, що ні. Враження, хочу враження. Від міст, селищ, країн, людей, порядків, устроїв.
Сусідка зараз в Тернополі, то каже, що мовне питання у місті стоїть дуже гостро, що у нас більш толерантно відносяться до людей, які розмовляють російською, а там важко. Роблять зауваження, обраховують на касі, якщо спілкуєшься не українською.
