СОПЛІ 
Соплі у першої дитини. Мама, перепитавши подруг як боротись з недугом, сидить плаче, заломуючи руки. Батько,з телефоном в руках, бігає по хаті, робить дзвінки, шукає «связі», щоб вийти на главврача області, тому що треба дитинку рятувати сію минуту. Баба вже згодувала внучатку свячену проскурку, перечитала всі молитви, злизала лоба і варить дубову кору, щоб цим відваром закапати дитині носа, бо вона знає краще.« Я так Альошу лікувала і бач, якого сина виростила? Як дуба!» - каже баба. Мама миттєво в голові провела паралелі. «Це багато чого пояснює...»- подумала вона. Діда і собаку виселили в хлів. Підозра є, що саме вони принесли в хату мікроба.
Соплі у другої дитини. Мама вже не плаче, але регулярно промиває носа морською водою. Сама подругам дає поради. Батько нікуди не дзвонить, але для підтримки свого авторитету в хаті сказав «якщо нада, то наберу». Баба запропонувала зварити дубової кори, мама сказала НІТ. Баба промовчала. Вона то знає, що вона краще знає. Втіхаря злизала внукам лоба. Пішла нажалілась сусідці, що невістка дитині носа капає «заморской водой», «нащо тая хімія?!», «тра пити малини і дубову кору». Сусідка погодилась і, в знак солідарності з бабою, обісрала свою невістку теж. Собака спить в хліві, але діду дозволили ночувать у веранді на дивані. Знов вони принесли мікроба.
Третя дитина сидить і намотує на кулачок густі жовто-зелені соплі, а потім ту руку витирає об щасливого пса, якого вже ніхто з хати не жене. Мама посварилась з подругою, тому що доказувала їй, що соплі - це не хвороба. Вона нічого в ніс не капає, бо за ці роки вивчила, що таким чином організм бореться з інфекцією і треба йому дати шанс справитись самотужки. Батько і дід дивляться футбол, час від часу проганяючи сопливе дитя від екрану. Слідство вже не встановлює, хто саме приніс мікроба в хату. Баба мовчить і періодично зникає з хати, тому що варить дубову кору наничку, в літній кухні. Скоро мама піде в магазин і, нарешті, в неї буде нагода закапати бідній дитині носа. «Правда, я знаю краще?» - спитала вона сусідку, яка стояла на стрьомі біля літньої кухні, щоб подати сигнал у випадку облоги «точки» мамою. «Правда!» - відповіла вірна і сопереживающа сусідка.
