Давно хотіла написати про свої роди, та якось часу не вистачало. ПДР було 04.12.16 було все тихо. 12.12 була на прийомі у лікаря - дали направлення в патологію, сказали на наступний день зранку з речами в прийомне відділення. Та не судилось мені зранку туди приїхати: вночі почались схватки, несильні але зразу з проміжком 10-15 хвилин. Розбудила чоловіка, викликали таксі і поїхали в пологовий будинок.Там мене подивились і сказали, що схватки тренувальні. Оформили мене в патологію, зробили укол ношпи, сказали що тренувальні схватки пройдуть і щоб я йшла спати, але не тут то було. Схватки не проходили, але були вже не з такою періодичністю. Годині о 10 ранку мене ще раз подивились на кріслі і сказали, що розкриття в 3 пальці, а от вже у 10.50 у мене почались схватки, подзвонила чоловіку, щоб їхав (у нас були партнерські роди). Десь в 11.30 мене перевели в родзал. Народжувала на 1-му поверсі. Роди приймала Акін Юлія Миколаївна. Води по троху підтікали, пузирь пробили десь о 13 годині, схватки були болючі і зразу з малим інтервалом. У 14.45 з'явилась доця. Народила потуги за 3, я навіть не встигла зорієнтуватися як мені на груди поклали моє щастя)))) Так як плід для мене був великий то були і розриви і різали. Та це виявилось не самим страшним... О 10 вечора мене забрали в реанімацію, так як була сильна кровотеча і матка не скорочувалась, під загальним наркозом робили "ручну чистку ", а на наступний день робили вливання крові, бо дуже багато втратила. Виписали нас на 4 день, бо я дуже просилась додому ( з малою все було впорядку і шви в мене заживали теж добре). Після таких родів перше що потім сказала чоловіку - що не хочу більше дітей)))) Можливо розповідь трохи сумбурна, бо стільки емоцій ще до сил пір після пережитого, але воно того коштувало. Коли дивишся на свою доцю, то розумієш, що ось воно справжнє щастя!!!
