Привіт усім. Я вдома. Тримаємось.
Важко без води і без звичної гігієни, особливо у дівчачі дні. Вдома дуже холодно, плюс шість, купатися з кружкою теплої води у тазику холодно, той ще закал. Але головну проблему бачу наразі у відсутності каналізації в місті. Не всі багатоповерхівки розуміють що до чого.
І так, багато людей покинуло місто. Їх важко звинувачувати, я цього не роблю, але як факт: полишали батьків вдома, які не можуть собі 5 л води принести. Турбуються, просять перевірити їх тих, хто залишився. Але молоді залишилось мало, в основному залишились ті, хто не може дати собі раду, про них треба комусь турбуватись. Залишили багато тварин, які раніше були гордістю сімей, породою яких хизувались перед друзями. Ще тиждень тому вони були красивими і доглянутими, а зараз брудні, зі збитою шерстю, хворі, голодні, покусані кліщами. Одна собака викинулася з сьомого поверху, її там залишили одну колишні господарі. Це ж який в неї був жах і яке безсилля. Слідуюче....людей, які можуть бути корисними, замало. Виїхало і чимало працівників критичних інфраструктур. І тому, можливо, не вдається лагодити все швидко, бо немає кому. Ті, хто залишився, працюють як можуть, вони дуже виснажені, їм не вистачає "рук". Що ми будемо, хто ми будемо, якщо усі поїдуть? Чим менше людей у місті залишається, які можуть принести користь, тим ми стаємо слабкіші. Не буде кому лікувати насамперед, кому лагодити світло, воду, каналізацію, продавати ліки, продукти і так далі. Хочу висловити велику вдячність тим, хто мав мужність залишитись і допомогати місту і містянам.