Останні два роки ДО-навчання, показали що у більшості шкіл/учнів немає технічної можливості проводити достойні дистанційні уроки. А у де-яких педагогів/батьків/дітей просто немає бажання це робити.
Отримувати тупо посилання на ю-тюб та самостійно (без батьків та вчителів) розбиратися із новими темами дітям молодшого шкільного віку - не припустимо! А більшість батьків (яким не так пощастило, як іншим, що встигають і зварити, і помити, і погратися, і навчити, і відпочити, і залишитися повними адекватами) змушена працювати і відсутні вдома з 7 до 18 години, і добре якщо є бабусі/дідусі/тітки/дядьки, а як немає?
Я працюю, повертаюся додому на початку 19 години, ввечері повинна зайнятися уроками з дитиною, приготувати вечерю (може не щодня, та все ж), поробити хатню роботу, відпочити, погратися з дитиною, поспілкуватися з чоловіком, і виспатися. Вгадайте любі скільки мені треба годин в добі, щоб усе задумане встигати і бути ввічливою, проявляти до усіляких повагу, низенько кланятися кожному, хто вважає, що я маю це робити і головне мовчати і нікого не задушити!
Я завжди буду категорично проти української реальної системи дистанційного навчання, бо вона критично відрізняється від задуманої 2 роки тому і ніхто і ніяк це навчання не котролює!
Чекаю на тапки!
