в мене з трьох дітей - тільки одна дитина здатна навчатися онлайн. І то - на такому собі рівні
Серед дорослих, дуже поважаю людей, які здатні самостійно в чомусь розібратися. Мовчу вже про дітей.
Тому я дуже сподіваюся, що заняття в школі для бажаючих все ж таки будуть проводитися очно.
ну так треба ж якось з ситуації виходити. Отримає дитина знання чи ні - турбота, в першу чергу, батьків. Я працюю зі старшими, бачу наслідки безвідповідального онлайну. Мало хто з дітей усвідомлює, що то їм потрібно нормальні знання хоч з декількох обраних предметів. Тож або організовувати самим повноцінне навчання своїм дітям, або сподіватись, що якось воно буде. Деякі батьки настільки не слідкують за навчанням, що до 6 классу не бачать, що дитина в межах 20 рахувати не вміє і голосні/приголосні не розрізняє, а поганий вчитель, бо не може тій дитині, наприклад, додавання дробів пояснити.
А від сидіння в шкільному підвалі знання такі ж самі, як і від сидіння вдома за іграми. Чи після тривоги вчителі і діти мають залишитися в школі і відпрацювати пропущений через тривогу матеріал?
Моя учениця може сама навчатися, але її інтузіазму вистачає ненадовго. Я постійно як наглядач маю бути. Тиждень мовчала, то на вихідні десь 70% завдань лишилося. І контролю батьківського не хоче, і сама організуватися надовго не може.
Але ж, наші діти - то наші проблеми.
