Українська мова.

[Таля]

так я ж там народилася і 20 років прожила в місті Рівне 

Так приємно зустріти людину з рідних країв. Я теж із Рівного.
Але більшість часу прожила в м. Кузнецовську, там де рівненська АЕС.

[Таля]

вже псується моя мова, Чернігів вносить свої корективи, але я стараюся зберегти своє рідне 

 Ви-молодчина.
А я на українській мові розмовляю тільки з дітьми і то меньший як пішов у садочок став переходити на рос мову, мабуть вона йому більше підходить. Люди на вулиці оглядуються, коли ми починаємо розмовляти зі старшим сином, або по телефону,тому на роботі і в загалі в суспільстві я розмовляю рос, щоб не привертати до себе увагу.
На жаль у нас в сім,ї  (чернігівській) такий колхозний діалект, що мені інколи жаль своїх дітей.

[Таля]

вот оно что)))
тогда теперь все на своих местах, а то думаю, откуда в Чернигове так красиво разговаривают, что хочется слушать, слушать и еще раз слушать

А я думаю, чому люди звертають увагу на мене коли я з мамою розмовляю по телефону, а їм слухати хочеться
Після ваших слів починаю думати, а може ну її ту рос. мову, може забути

[Купава]

Дівчата, коли я пишу "рідна мова", то маю на увазі українську мову, бо вона для мене є ріднішою ніж російська .
а взагалі, поспілкувавшись на форумі кілька днів українською мовою я почала думати, щоб повністю перейти на рідну мову і не повертатися до російської

P.S. якщо комусь це ріже око, то можете закидати мене капцями

[Меланжик]

та не звертай ти ні на кого уваги і говори як тобі зручно... хоч з одним так , а з іншим на іншій , аби тобі подобалось

[Купава]

та не звертай ти ні на кого уваги і говори як тобі зручно... хоч з одним так , а з іншим на іншій , аби тобі подобалось

 . я завжди розмовляю так як мені зручно, а тут . навіть не знаю що на мене інколи находить . мабуть це тому, що більшість форумчанок спілкується російською

[Таля]

За 15 років я почала помічати, що я починаю думати на рос. мові.
А взагалі чомусь великого значення не придаю на якій мові я розмовляю.
Моя мозга автоматично переключає мову, коли до мене звертаються на рос.-я відповідаю на рос.
Звертаються на українській-відповідаю на українській.

[She-Wolf__,,,^._.^,,,__]

ох Лен, как всегда, самые умные фразы , на 100% согласна....
А вот Купаву не пойму, ну выбрали вы дурачится 2 дня на форуме, дак зачем в каждой теме и на каждой стр извиняться, так не так, правильно не правильно ...Это ваш выбор, дак отстаивайте, а не говорите, что я на 2 дня и не обращайте внимания....

+1

[Купава]

ох Лен, как всегда, самые умные фразы , на 100% согласна....
А вот Купаву не пойму, ну выбрали вы дурачится 2 дня на форуме, дак зачем в каждой теме и на каждой стр извиняться, так не так, правильно не правильно ...Это ваш выбор, дак отстаивайте, а не говорите, что я на 2 дня и не обращайте внимания....

коли я писала, що тимчасово перейшла, то дійсно так думала, а за останню добу все змінилося

[Valeria]

Так приємно зустріти людину з рідних країв. Я теж із Рівного.
Але більшість часу прожила в м. Кузнецовську, там де рівненська АЕС.

Ви-молодчина.
А я на українській мові розмовляю тільки з дітьми і то меньший як пішов у садочок став переходити на рос мову, мабуть вона йому більше підходить. Люди на вулиці оглядуються, коли ми починаємо розмовляти зі старшим сином, або по телефону,тому на роботі і в загалі в суспільстві я розмовляю рос, щоб не привертати до себе увагу.
На жаль у нас в сім,ї  (чернігівській) такий колхозний діалект, що мені інколи жаль своїх дітей.

дякую 

За 15 років я почала помічати, що я починаю думати на рос. мові.
А взагалі чомусь великого значення не придаю на якій мові я розмовляю.
Моя мозга автоматично переключає мову, коли до мене звертаються на рос.-я відповідаю на рос.
Звертаються на українській-відповідаю на українській.

і в мене таке було спочатку як приїхала в Чернігів, так якщо в одній кімнаті дві мови, то це дивно звучало, що з однією людиною по Українськи а з іншою по російськи 
але зарез майже звикла вже, стараюся контролювати, але ще не завжди виходить 

[Sirena]

Дівчата, коли я пишу "рідна мова", то маю на увазі українську мову, бо вона для мене є ріднішою ніж російська .
а взагалі, поспілкувавшись на форумі кілька днів українською мовою я почала думати, щоб повністю перейти на рідну мову і не повертатися до російської

P.S. якщо комусь це ріже око, то можете закидати мене капцями

я об этом вам говорила, постоянно оправдываетесь и говорите бросайте и тд...зачем   Ну ваш это выбор, правильно Алина написала, не обращать внимание, а вы акцентируете на этом внимание, и по- меньше замечаний делайте. Алинка так красиво написала, и те каблуки были созвучны даже, а пидборы , она тоже может со словарем сидеть и продумывать свой пост, но она пишет от сердца, и оно сразу видно, вы же еще каждое слово просто переводите в голове, со словарем-не важно, может, берите пример и начинайте так писать, а потом исправятся постепенно с некоторыми словами....

[Дивна]

Так приємно зустріти людину з рідних країв. Я теж із Рівного.
Але більшість часу прожила в м. Кузнецовську, там де рівненська АЕС.

у меня мама из Любешовского района  я тоже там родилась и жила первые 2 месяца  да и вся родня с маминой стороны там живет. я когда туда приезжаю, автоматически как-то переключаюсь на рідну мову.

[Таля]

у меня мама из Любешовского района  я тоже там родилась и жила первые 2 месяца  да и вся родня с маминой стороны там живет. я когда туда приезжаю, автоматически как-то переключаюсь на рідну мову.

Ну і добрий день Вам. Будьмо знайомі.
Так все-таки не Чернігів місто маленьке, а Україна маленька країна

[Дивна]

точно 

[злобный тролль]

Ви-молодчина.
А я на українській мові розмовляю тільки з дітьми і то меньший як пішов у садочок став переходити на рос мову, мабуть вона йому більше підходить. Люди на вулиці оглядуються, коли ми починаємо розмовляти зі старшим сином, або по телефону,тому на роботі і в загалі в суспільстві я розмовляю рос, щоб не привертати до себе увагу.
На жаль у нас в сім,ї  (чернігівській) такий колхозний діалект, що мені інколи жаль своїх дітей.

Може я трохи підсліпувата зробилася (ближче до старості ), але спілкуючись "на людях" українською, ніколи не помічала, щоб на мене хтось особливо витріщався. . Нема відчуття, що ти біла ворона або "голий Вася" . А якщо серйозно, то для мене є принциповим, щоб мої діти не тільки знали мову , а й не соромилися нею спілкуватися. Переконана, що якщо в родині дитина не отримує належного прикладу (батьки (чи хтось один з них) ніби-то україномовні, але вийшовши за поріг дому стають "як всі"), а оточення в більшості російськомовне, то така дитина ніколи не буде мати внутрішнього бажання й потреби спілкуватися українською. Навіть  з україномовною мамою. Але кожна родина вирішує таке делікатне питання на свій розсуд.