Я первый раз диву давалась смотря на них в 2010 году в Турции. Я просто была с меньшей малюткой (и кормила ее,и часто где то уединялась,невольно наблюдала), и все за ними, наглючие, особенно Москва. Муж ещё смеялся, он то этого за 18лет насмотрелся там. Хоть сам с Украины и подростком родители увезли на север. Моему негодованию не было предела.
Вот эта корона у них есть. Это точно.
И это я, к тому, что нам и соц опросы не нужны.

Життєвий досвід та спілкування з росіянами, ось і все соц опитування.
Останніми днями частіше на українську хочеться перейти, і знаю її добре, і вільно володію, не можу зрозуміти, але якось в розмові навіть часто перехожу
