Mirabella і Лада, хочу сказати, що я вас поважаю, мені завжди цікво читати ваши пости..але не ці.. Вибачте. Чим більше я чую подібне, ти більше розумію такі месиджі хоч і жорсткі, але, нажаль, правдиві..і від того, мені дуже гіко, правда.
Я вважаю, що в нас йде ползучий демонтаж державності.. І все полягає не в тому, що їм потрібна – я маю на увазі Росію, нашому ворогу - Україна як така. Їм необов'язково захоплювати країну як таку. Їм достатньо, щоб країна, навіть будучи незалежною формально, просто було частиною того великого концепту «русского мира». Тому їм потрібен істеблішмент в Україні, який буде росіійськомовним, який буде відстоювати права російськомовної тепер уже більшини, я вже не знаю, як це сказати. Який буде робити відкат по декомунізації. Який буде робити наступ на всі ті гуманітарні цінності: на мову, на культуру, на те, що становить каркас людини. Тому що насєлєніє каркаса не має. Насєлєніє орієнтується на холодильник і радо погодиться на те, щоб цей холодильник стояв в руськом мірє і в рубльовій зоні, лиш би той холодильник був. І оце, знаєте, ваші цінності, ваші мови, ваші герої, вони кажуть: «То ж на бутерброд собі не намастиш». Демонтаж державності відбувається не через втрату державності, а через втягування Росією України в орбіту «руського міра». Через такий істеблішмент, який є не виразно політично проросійським. Необов’язково вийти з лозунгом «Я за Росію». Достатньо просто бути малоросом, «корисним дурачком». Остап Дроздов..
https://www.youtube.com/watch?v=GlB5mOUtxgo
Благодарю за уважение
Взаимно.
Только вздохнула с грустью после Вашего поста.... Слишком политично)) Должна признать, я не настолько идейно подкована, потому и не завожу разговоры в теме "Выборы". Но то, что пишете Вы - это Ваше видение ситуации, откуда-то прочитанное, в чём Вы согласились, Ваша душа нашла отклик. Я придерживаюсь других выводов, и моя душа находит резонанс в другом. Оттого и разногласия. Думаю, историки ещё не один раз сделают противоположные выводы...
Россия, Россия...А что, Украина кому-то другому нужна? Не надо иллюзий. К сожалению, до нас никому нет дела. И никто не задумается, пострадаем мы или нет. Кусочек на карте. "А был ли мальчик?" И это печально. Нас и так всё меньше. Кто выехал, кто погиб на войне, кто покалечен, кто здесь "выживает"... А мои ценности... мои ценности таковы, чтобы был мир во всём мире, чтобы люди были здоровы и счастливы, чтобы дети могли расти и развиваться. Я не революционерка, и рада этому)) И хорошо, что есть такие, как я. Иногда очень полезно смотреть себе под ноги, а не рассуждать, на каком языке разговаривать.
На русском я разговариваю потому, что мне так удобно. Это запрещено? Мне надоело, что понятия Украина и патриотизм сводятся к языку. Вот чем больше будут говорить, что "должны", тем больше мне не хочется переходить на украинский. Не люблю, когда принуждают.
