Знала я одну стареньку бабцю, яка любила поговорити, і коли весь світ її не чув, чи просто не хотів чути, вона ставала перед дзеркалом і казала: "Люблю поговорить с умным человеком..." Тоді все всіх влаштовувало, бабуся говорила з розумною людиною, яка її завжди і в усьому розуміла та підтримувала, оточуючі жили своїм життям і не відстоювали свою точку зору, бо не було з ким сперечатися, адже бабця в той час була зайнята розмовою з собою.