Эт, точно.
Но как говорят "не было бы счастья да не счастье помогло"
В свете нынешних событий дух патриотизма и любовь к стране крепчает 
Любов та патріотиз міцнішають, але простим громадянам як от ми з вами краще жити не стає, хочеться вірити, що покищо. Аби за кордоном запропонували роботу, я би з радістю погодилась, бо є дитина, для якої хочеться кращих умов життя, що у 18 років моя дитина не стала однією з Небесної сотні, через патріотизм. Так кажу, бо трішки поїздила по караїнах Європи. Про сервіс вже не буду писати, а ось люди, люди мене вражали вони однаково привітні, що у Італії, що у Їспанії, що у Канаді. Просто людина йде на зустріч тобі і посміхнеться, або побажає вдалого дня, бо в неї мабудь все більш менш гаразд. Так, є у Європі і безпритульні, але вони не гадять по наших з вами під`їздах, а ночують у спеціалізованих закладах, і стоять на обліку. Якщо ж у нашії країні, просто посміхнешся незнайомій людині, а тим паче щось почнеш говорити, це сприйматимуть не належно. Сумно
