Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель
чи споруд
- Разом з цим, в Україні так і не прийнято закон, в якому було б визначено механізм реалізації права на свободу мирних зборів.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. N 1545-XII “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” залишаються чинними нормативно-правові акти СРСР, які застосовуються у порядку правонаступництва, зокрема Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 р. N 9306-XI “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” (далі – Указ від 28 липня 1988 р. N 9306-XI).
Конституція СРСР відповідно до інтересів народу і з метою
зміцнення та розвитку соціалістичного ладу гарантує громадянам
СРСР свободи зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Здійснення цих політичних свобод забезпечується наданням трудящим
та їх організаціям громадських будинків, вулиць, площ та інших
місць. Касаемо ЗУ "О милиции" очень важно сначала почитать ККУ (передь тем как совершать "самозахист" над мирными безоружными гражданами.)
Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,-
карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями,-
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Голосування
