Якось попався мені список з приблизною назвою "Чи читали ви книги, яка стала бестселером в рік вашого народження". Моя книга це "Парфуми" Патрік Зюскінд. Тепер можу поставити галочку - причитала.
Мені все подобалось. Не дивлячись на те, що майже нема діалогів, текст читається дуже легко. Велика кількість описів різних (навіть бридких) не відштовхує, а навпаки допомагає візуалізація. Є цікавий сюжет про життя чоловіка, який сприймає світ через запахи. Ну от все добре, якби не кінцівка. Так і хочеться сказати – не вірю! Весь сюжет фантастичний – людина без запаху, надзвичайний нюх… Але ж кінцівка надзвичайно перебільшена, коли від однієї каплі парфумів тисячі людей дуріли. Хто читав чи дивився фільм зрозуміють. І навіть, якщо прийняти, що сталося як сталося, то я не розумію, що хотів автор цим сказати ? Що вся сила, любов, блаженство в світі в запаху незайманих дівчат?
Загалом відчуття наче з’їв шоколадне тістечко, а останній шматочок змастили гірчицею.
