Я трошки старша. І теж добре пам'ятаю як зранку стоїш чергу за молоком, а потім бігом через дорогу в чергу за хлібом. Інших варіантів просто не було.
А в черзі за взуттям хапаєш будь-який розмір, потім (якщо поталанить) міняєшся з кимось на потрібний. 
так реально звучить як анекдот, але було неодноразово , що ми прийдемо з бабусею додому.. вистоявши чергу та купивши там шось ... а мама питає ,а навіщо ви це брали , воно нам не потрібно .. а бабуся - ну, як навіщо черга ж стояла ,всі стояли за цим, ось і ми

всім потрібно, то й нам знадобиться
і ще один анекдот ...коли мені було років 5 мабуть, мама мені лифонів нульовок накупила, мабуть , теж всі стояли, то й вона

так ці ліфіки й лежали "на вирост" , поки вони дочекались моїх 12-ти років .. то вони настільки морально застаріли , що їх так ніхто і не одяг

пішли й купила адекватних на базарі ))) вже було їх у продажу ,всяких мережевих ,всяких розмірів ...