привіт грибочки. приєднуюсь до всіх привітань
.пройшлась одним оком по ваших повідомленнях, відносно фільмів- ми з чоловіком передивились їх дуже багато, я люблю з якимось супер закручениим сюжетом,трилери, найкраще психологічні щей з якимось непередбачуваним фіналом.о це саме то. хоча і комедіі люблю, хоча зараз немає хороших. єдина ржачна комедія яка мені дуже сподобалась це- "миллион способов потерять голову". колись я могла собі сама спокійно сісти і дивитись фільми жахів, просто без напрягу. я сприймаю це просто- гарно грають актори, і багато фарби і спецефектів. це все. але це було колись, зараз нервішки вже не ті
відносто того, що ми вмієм. рідко кажем мама, в основному тата, тато. в нас тато авторитет, на вихідних малий від нього не відходить.а мама так, обслуговуючий персонал. баба теж каже,показує який він великий- тягне ручки вверх, знає де вушко-показує на собі(носик іінші частини лиця чомусь не хоче показувати),показує па-па, цьом папа,коли чогось немає, або не може знайти -він розводить ручки в боки, він тоді похожий на пінгвінчика. коли ховається, каже- де ти, іноді як йому кажу куку- він і мені в відповідь теж. відносно іграшок-в нас їх купа. все, що тільки може бути. правда так і немаєм пірамідки, в принципі і не бачу гострої в ній потреби, малий і так рідко іграшками бавиться, в основному всім різним. розкидає, каструльки викидає з тумбочок, перевертає і ніби грає на барабані. а сам потім в ті тумбочки залазить і каже- "де ти".
одним словом ми не скучаєм
Голосування
