Не могла читать без смеха. А правда ж...
"Якщо у вашої дружини ПМС.
Найкраща порада: зберіть речі і підіть з дому. На кілька днів. У тайгу. Телефон тримайте включеним. Парадокс в тому, що вас будуть ненавидіти, але при цьому будуть шукати. Не питайте, просто повірте.
Якщо ПМС застав вас зненацька і з дому піти все ж не вдалося ... Займіть оборонну позицію. Забарикадуйтесь де-небудь в тихому, затишному, місці. Займйте якомога менше простору. Наприклад за батареєю. Або на антресолях. Звідти вас буде важче виколупувати довгим твердим предметом.
В розмови не вступайте. На запитання відповідайте коротко, чітко, швидко. "Так", "ні". Краще "так". Уникайте натяків. Ваші слова не повинні мати іншого сенсу. А бажано і першого. Взагалі.
В очі не дивіться. Слідкуйте за своєю мімікою. ("Я не вмію!" - .. Не виправдання У вас був місяць потренуватися) Пам'ятайте, ваша піднята брова - диверсія. Дві підняті брови - теракт. Крива усмішка - оголошення війни.
На питання "це плаття мене повнить?" Не відповідайте, а відразу біжіть у напрямку до балкону і кидайтеся вниз. Це не самогубство. Ви просто збільшуєте свої шанси вижити.
Пам'ятайте: сидіння унітазу має бути завжди опущено. І при цьому сухе. ("Як це?" -. Це не аргумент У вас був місяць потренуватися.)
Важливо! Інших жінок не існує. Буквально. Зовсім. Ні, вам здалося. У хвилини сумніву згадуйте про довгий твердий предмет.
Запам'ятайте наступні фрази. Не питайте - що вони означають, просто завчіть: "Так, люблю", "Ні, не забув", "Звичайно помию", "Ні про що не думаю". Вимовляєте їх коли інші слова закінчилися. Або коли поблизу немає балкона.
Коли перша криза пройде, зробіть їй приємне. Вранці, поки вона спить, приготуйте їй сніданок. Бажано що-небудь легке, заспокійливе. Наприклад, шматок сирого м'яса і склянку свіжовичавленої крові. І назад на антресоль.
І пам'ятайте - коли-небудь це обов'язково закінчиться. Зовсім-зовсім скоро. Ось побачите. І тоді у вас буде ще місяць потренуватися."
