Вибачте, що не по темі.

Літературна мова значно відрізняється від розмовної.
РОЗМОВНА МОВА — особливий різновид літературної мови, яким послуговуються мовці в щоден. неофіц. спілкуванні. Р. м. властиві наддіалектні, загальнонац. ознаки, і водночас вона має регіональні особливості. Р. м. вважають також окр. стилем літ. мови (у польс. лінгвістиці з цим поняттям співвідносять поняття «культурний діалект»).
Тому можливе вживання таких слів як ПРОВІРЕНИЙ, НАТУШИЛА.
Як от, наприклад:
ПРОВІРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до провірити. Струснув у пляшці розсип північної пшениці, На землях ленінградських провірений стократ (Микола Бажан, Вибр., 1940, 133);
// провірено, безос. присудк. сл. — Будьте спокійні, — сказав вкінці незнайомий, — все провірено, листи дійдуть до адресата (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 210); Закон провірено літами, Вогнем, любов'ю і мечем — В новітніх планах — Ленін з нами, А ми в дерзанні — з Іллічем (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 198).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 136.