клево! 
вы сами ездили или экскурсией?
Мы хотели в Камянец поехать... но экскурсию отменили, мало было желающих 
Добиралися своїм ходом у чотирьох. У Камянець поїхали можна сказати спонтанно. Давно мріяли побувати у Львові, але у весь час щось заважало. От і зараз планували на День Конституції України та День молоді поїхати, але не зовсім були впевнені, що вийде.
І коли вже вирішили, що їдемо, то забронювати квартиру на 3 доби було просто не реально. До того ж ми хотіли в історичній частині міста. Я обдзвонили десь з два десятки квартир, але скрізь була бронь, лише в одній на вул. Ярослава Мудрого було вільно з 28 до 30 числа. Але ж їхати лише на 2 дні не охота, при тому, що у нас було 4 вихідних.
От і вирішили один день провести в Камянці. І лишилися задоволеними. Побачили каньйон, замок, міську ратушу, коли дійшли до собора Петра і Павла, то він вже був, на жаль, зачинений. Дуже красиве місто. Там навіть торгові бутіки із сувенірами зроблені під маленькі будиночки. На шляху до замку дуже багато кафешок і магазинчиків із сувенірами. Кидається у очі велика кількість квітів на вулицях біля будинків. В осоновному троянди, лілії, клематиси. Люди один перед одним нче змагаються у кого кращею Також сподобався приватний мотель по вул. Г.Сковороди. Власники розповідали, що будували будинок для своєї родини, а коли збудувати, то діти створили свої сімї і живуть окремо.
Побут відрізняються від нашої місцевості. Будинки, сараї усе обштукатурено, або обкладено плиткою. Паркани не такі високі, як у наших краях. Скрізь чистота і порядок.
Коли проїзджали села, то там також багато адмін будівель колгостів розвалено, занедбано, але такої кількості занедбаних приватних будинків, як у наших селах, я не побачила. Звичайно, що є, але одиниці. Видно, що люди роботящі, самодостатні.
Ну, а Львів, то вже окрема розповідь. Побували в соборі св. Юра, Домініканському соборі, соборі св. Марії Магдалени, Латинській катедрі, бачили оперний театр, палац Потоцьких і у дворі цього палацу є виставка замків західної України, капличку Доїтів, піднімалися на Ратуш. Донька сходила в картинну галерею, побували на концерті органної музики "Токати і крельйони", правда син так притомився, що проспав усі 1,5 години. На площі Ринок саме проходила виставка ретроамвтомобілів, також було цікаво подивитися на справжні єгуари та ельдорадо, які випускалися в середині минулого століття.
Оскільки на кваритирі тільки снідали, то побували в Криївці і побачили їхню тематичну виставу, в молочному барі, кавярні з музеєм копальнею та інших не таких тематичних заклада, але не менш затишних.
Сподобалося.
Але коли донька сказала, що хотіла б тут жити, то я зрозуміла, що це не моє. Я більше Чернігів люблю. Ну, і до того ж, при всьому тому Чернігів має певні переваги від Львова. Пригадую як Вакарчук в одному з інтервю розповідав, що коли переїхав зі Львовадо Києва , то не міг уявити як можна жити без бруківки
, то я особисто не уявляю як можна жити з нею^-^. Мені у Чернігові вистачає на площі, а там увесь центр. Машини по ній несуться, такий шум стоїть. До того ж, добре що ми були у зручному взутті, але як там ходити на підборах я не уявляю.
Зраз у Чернігові йде мова про створення велодоріжок, ну так у нас це ще можливо, а там в історичній частині це не раельно, дуже вузькі дороги і тротуари, а в деяких місцях взагалі тротуар тільки по одній стороні вулиці. Крім того, за 2 дні я не побачила жодного нормального магазина, люблю робити покупки в супермаркетах, а там ну майже усі магазинчики, такі наче ото шафу відкрив. Не скрізь є термінали, але я вже так звикла розраховуватися карткою. Тобто у мене такі не зовсім однозначні враження.
Але вцілому задоволені.
