Привіт, старий, ти кльово виглядаєш.
Я гордий, шо давно вже так і добре тебе знаю.
Ми знов зустрілись, веди мене на каву
Як 20 років тому, де костел на Привокзальній.
Сімка вниз, на Погулянку повертає,
Дзеленькає сердито, бо все часу немає,
Ну, а площа Ринок спати не лягає,
Історії збирає і розповідає...
То є Львів, мій колєґа, про нього різне кажуть:
Приезжим из востока Криївку тут покажуть.
То є Львів, моє місто, не з простого тіста,
Ліплений роками – друзями й ворогами.
То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.
То є Львів "Бонжорно!", Неаполь і Ліворно,
По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять.
Дівка-Левандівка пахне поїздами,
Мостами, переїздами і гострими словами,
А ратуша скучає, шпилем небо дзюравить,
Вона крута чувіха, і її ніхто не сварить.
Ну, а Сихів-Сихів, в автобусі надихав,
Вікна запотіли від запахів неділі,
А стара Пекарська, я нею нагулявся,
Як пари пропускав і по Личакові хитався.
То є Львів, шановні, вбирайте шлюбні сподні,
Краватку, маринарку і "вйо!" по Стрийськім парку.
То є Львів чудовий, вуйко ґонуровий,
Я тішуся, шо з вами ходжу цими вулицями.
То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.
То є Львів "Бонжорно!", Неаполь і Ліворно,
По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять.
То є Львів, то Львів...
