Андрей Кудабеков, Чернигов
Користуючись кількома хвилинами на відпочинок, хочу тепер поділитися своїми спостереженнями зі штурму Адміністрації Президента. Початку штурму ми не застали, підтягнулися дещо згодом, коли штурмовики вже розібрали загорожі перед кордонами внутрішніх військ. Запитання дня звучало так: ми ДІЙСНО штурмуємо, чи це провокація? Особисто я бачив у натовпі здорових мужиків років під 40-45 у синьожовтих банданах, які підштовхували пацанів: "Вперед, ребята, не ссыте! Сейчас мы их разнесем! Вперед, в атаку!" Вони підбурювали і направляли бійців, при цьому вони не належали до жодного відомого мені двіжа. Це раз. В очепленні стояли ті, кого народ сприйняв за беркут. Насправді це були строковики з внутрішніх військ. Я бачив не один штурм АП, але вперше на моїй пам'яті установу обороняли навіть не менти, а 18-річні СОЛДАТИ БЕЗ ЩИТІВ. Як унсовець зі стажем, я можу підтвердити, що немає нічого простіше як наваляти і роззброїти ВВ. Це зовсім не відморозки-беркутівці, а тупо діти у броніках. Їх брутально кинули у м'ясорубку, щоб забезпечити хорошу картинку для ЗМІ, тобто все було зрежисовано і узгоджено з Банковою. І останнє відео це підтверджує: ті самі мужики, які направляють натовп на штурм, спокійно проникають за спини кордону. Це два. Три. Я не можу і не збираюся звинувачувати бійців Правого сектору, які взяли участь у штурмі. Я не вважаю їх провокаторами. Бо насправді для українського штурмовика усе це виглядає до біса звабливо: бульдозер, фаєра, бруківка, можливість наваляти космонавтам, які до того ж абсолютно беззахисні й перелякані. Пацани випустили пару і показали, що за потреби готові до серйозних дій. АЛЕ! Атаку було зрежисовано, тому справжні провокатори - не учасники, а організатори штурму. Це невідомі, які штовхали людей у самісіньку м'ясорубку, на газ і гранати, проти обісраних зі страху підлітків-строковиків, а потім зникали за спинами беркуту. Я радий, що більшість штурмовиків у найшвидшому часі розпізнали провокацію. Бо самооборона Майдану існує, насамперед, для захисту людей від биків-беркутівців. Якщо буде необхідність штурмувати АП, це робитиметься організовано і конкретно: будьмо об'єктивними - режимний об'єкт на зразок АП завжди охороняють озброєні спецзагони. Крім того, я радий, що вдалося уникнути серйозніших втрат з обох боків - штурмовиків та солдат. Але погані новини у тому, що нас таки спровокували, в результаті чого абсолютно неушкоджені під час штурму беркутівці покромсали купу цивільних, у тому числі медиків і журналістів. Мій висновок наступний: УСІМ бойовикам слід централізовано гуртуватися навколо штабу самооборони, щоб мати спільну координацію дій і не бути "гарматним м'ясом" для провокаторів. Оборону треба тримати організовано і не допускати махновщини в поганому сенсі цього слова. Я знаю, як інколи чухаються руки спалити гребучий беркут разом з адміністрацією і президентом всередині, особливо якщо тобі 20 років - я сам був молодим і запальним, мріяв умити неньку ворожою кров'ю, тощо. АЛЕ. На все свій час. Я не кажу, що битися не потрібно. Я кажу, що не потрібно лізти в залупу. Кожен боєць має бути готовим - повірте, якщо буде необхідно, ми нахрін спалимо все від Сяну до Дону. Просто основна думка - діяти відповідно до ситуації та вимог часу, саме це й відрізняє армію професійних бойовиків від юрби гопніків. Зараз головне завдання - захищати тисячі мирних учасників Майдану. Це дійсно те, що потрібно робити. Пацани, ми - не бики і не йобир-терористи. По всім розкладам ми представляємо сили добра. А добро повинно бути яким? Правильно - з кулаками!