песня 1997 г
Чую, брате, шо буде війна
Холодна і мокра, довга і зла
.....
Вот и думай.... Такие люди - они и правда пророки. Цой, Высоцкий, наш Кузьма
Вот ещё - что тут скажешь... его стрелы всегда в цель попадают:
Французи мають Бонапарта, сир, вино і Париж,
Висока мода тебе тягне - ти їхню мову вчиш.
І хочеш бути подібним на спокійних парижан,
Читати з кавою газету і гризти круасан.
Поляки мають Варшаву, біґус, журик і флячки,
Марія Кюрі також, до речі, полячка.
До них на лижі заїжджаєш, мову їхню знаєш,
На думці себе ловиш, що їх поважаєш.
Приспів:
А моя країна - суцільна руїна,
І гордо ходить в кєпках і спортивних штанах.
А моя країна - суцільна руїна,
Як можна не любити свою землю аж так?..
В американців є і статус, і статуя свободи,
Лас Веґас, Ніаґара, Нью-Йорк, Голлівуд
І уживається спокійно там ще купа народу,
А в нас хоч і один, то не вміщається тут.
Ісландія далека має двісті вулканів,
Рейк'явік, пару гейзерів і вічні льоди,
І кожен з вулиці, якшо захоче, просто на каву
В офіс президента може сміло зайти.
Приспів
Моя країна має Київ, Волинь і Карпати,
Донбас і Чорне море, Одесу і Львів,
І в ній живуть на повну ногу лиш одні депутати,
Всі інші грають ролі у кіно про лохів.
Стиснувши зуби всі стоять і пропускають кортежі,
За місяць заробляють тільки фляжку вина,
Найбільша радість українця - дотягнути до завтра,
Ми всі давно в окопах, хоча це не війна.
