Вирішила створити окрему тему і дуже сподіваюся, що вона буде комусь корисною. Коли мені поставили діагноз і сказали, що рішення лише операція то я не знайшла корисної інформації, а саме розповіді людей які через це пройшли, відгуки про лікарів і методи. Тому напишу все поетапно з усіма подробицями, щоб людина якій треба через це пройти розуміла з чим доведеться стикнутися. Причому моя розповідь стосується і інших проктологічних операцій, так як етапи до/після операції практично однакові, різниця тільки у відновленні.
Оперувалася у Сащенко Наталії Леонідівни в Обласній лікарні.
ДІАГНОЗ. Я, як істинна боягузка, довго чекала перш ніж піти до лікаря. Можливо тому, що симптоми були не болючі, а просто дискомфортні. Але в якусь мить я дозріла. Розуміла, що якщо звертатися до державної медицини то це буде не скоро. Спочатку до сімейного запишися і чекай, потім до проктолога запишися і чекай, а потім ще в черзі посидиш.
Тому вирішила звернутися до приватної клініки. Це виявилося досить швидко. Я прийшла в п’ятницю і змогла записатися вже на суботу на першу половину дня. Відчула явне полегшення, що не доведеться довго чекати. Ось в цій темі я залишила відгук про відвідування лікаря.
https://rebenok.cn.ua/index.php?topic=81448.120 Тому не буду повторно розповідати.
Мій діагноз – задня транссфінктерна нориця. По простому свищ анальний. З виділенням гною. Як пояснила мені лікарка це результат тріщини яку я пропустила. Свічками і таблетками це не лікується. Лише видалення (висічення).
НАПРАВЛЕННЯ ДО СТАЦІОНАРУ І АНАЛІЗИ.Мене відправили до сімейного лікаря за направленням до стаціонару. Сезон застуди, а отже запис до сімейного лікаря не швидкий. В суботу змогла записатися лише на середу на другу половину дня. Потрапила на прийом, але ж закінчитися все одним візитом не може тому що направлення до стаціонару дає лише профільний лікар. Тому сімейний лікар виписує направлення до проктолога. До нього потрапити також ще треба спромогтися. В моїй поліклініці він приймає лише двічі на тиждень пару годин.
Мабуть мені трохи пощастило бо вдалося записатися до проктолога вже на наступний день, але ж посидіти під кабінетом годинку то улюблене діло. І ось направлення в мене на руках.
Лікар, що давав направлення до стаціонару Кезля В. є хірургом 3-ї лікарні, та що за пологовим будинком. Розповідав що в їхній лікарні використовується радіохвильовий ніж. Я спитала чи є для пацієнта різниця скальпелем чи цим ножем робити видалення. Він відповів, що для пацієнта практично немає різниці.
Тому після слів хірурга вирішила довіритися старому провіреному методу. Сподівалася на досвід і небайдужість лікаря. І не помилилася.
А ще окрема тема це аналізи. Три лікарі сказали мені зовсім різні речі.
Сімейний лікар дала направлення на стандартні аналізи – загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, кров на цукор і зробили експрес тест на ВІЛ, гепатит і щось там ще. Щодо ЕКГ і флюорографії сказала, що якщо не більше року тому зроблено то нормально.
Проктолог в поліклініці який давав направлення сказав, що ЕКГ треба свіжу і додав ще кілька аналізів до тих що назначив сімейний лікар.
А хірург взагалі сказала, що можна було нічого не здавати. Що всі аналізи які потрібні візьмуть в лікарні перед операцією.
Тому запитуйте саме вашого хірурга, якщо знаєте де і у кого будете оперуватися, про необхідні аналізи. Тип паче що запис на безкоштовні аналізи тривалий. Мені виписали направлення в середу, а вільний час був лише на наступний вівторок і відповідно готові вони були б лише в наступну середу. Тобто тиждень очікувань.
Примітка для жінок. Мені довелося відкласти операцію бо до початку місячних був лише тиждень і лікарка сказала, що від ліків які колють під час операції, місячні можуть розпочатися набагато раніше. Тому враховуйте свій цикл і проконсультуйтеся з лікарем завчасно. Реально у дівчат з моєї палати місячні почалися на тиждень раніше. А коли болить і задниця, і матільда то це ще те задоволення. Прокладки не можна використовувати, лише тампони.
ЩО НЕОБХІДНО ДЛЯ СТАЦІОНАРУ.Під час попередньої розмови з лікарем запитала що необхідно взяти в стаціонар.
✓ Постільна білизна. Більшість пацієнтів приносять свою, але і в лікарні видають. Якщо ви з області то щоб не тягнути зайвих речей.
✓ Зі стандартного – ложка, чашка. Можете свою тарілку взяти, зручно якщо необхідно буде розігріти їжу в мікрохвильовці, спекти яблуко тощо.
✓ Довга футболка або нічна сорочка в якій ви будете в операційній. Відповідно халат, тапки. Лікарка сказала що в операційну не можна металу тому зняти прикраси. І ще я замість звичайного бюстгальтера (де є металеві вставки) взяла х/б топ.
✓ Вже в стаціонарі треба буде докупити деякі засоби. Далі напишу повний список і приблизну суму.
✓ Що я ще брала – зубна паста і щітка, мило, дезодорант, рушник, ліки які приймаєте на постійній основі, зарядне, розчіска, папір туалетний, пачка вологого туалетного паперу (або просто вологих серветок). Шампунь, можливо фен, якщо вам потрібно.
СПРОБИ. ПРИЙМАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ.
Спочатку чекала запис до сімейного лікаря, потім запис до проктолога, щоб отримати направлення потім чекала поки аналізи зроблять (які не потрібні виявилося), потім відклали операцію бо мали місячні початися. І от я готова. Дзвоню в понеділок - кажуть діла не буде. Середа - місць немає. П’ятниця на 11.00 приїжджаю до відділення, питаю «ну що, сьогодні діло буде?». Десь півгодини чекаю в коридор вже не сподіваючись на результат. Мабуть лікарка робить обхід палат. І, о чудо, є місце.
Йду до приймального відділення. Оформлення швидке бо в п’ятницю після обіду вже мало людей. Повертаюся до відділення, оформлюють папери. Флюорографія у мене до травня місяця то кажуть, що підійде. А ось кардіограму місячної давності відправили в поліклініку переробити (325 кабінет, безкоштовно, результат передадуть до відділення). Я так зрозуміла, що має бути свіжою, не більше тижня. Показують палату, залишаю деякі речі, так сказати зайняла місце. Лікарка відпускає до понеділка додому.
Примітка. Пізніше, коли я ходила на огляди то помітила, що людей у відділенні трохи менше. Тоді, у лютому-березні, щодня були люди і біля відділення, і під кабінетом Саргоша, і під ординаторською, і ті, що вже на оформлення прийшли. Можливо зараз потрапити до стаціонару буде швидше.
ДЕНЬ 1. ПІДГОТОВКА.
До відділення приїжджаю рано до 07.00. Не снідати, можна пити воду. Необхідно здати сечу, контейнер видають при оформленні. Я купила контейнер і зібрала сечу вдома, бо побоялася, що як не питиму багато води то не зможу в лікарні нормально сходити. Просто бірку з моїм прізвищем з їхнього контейнера перемістила на той контейнер що принесла.
7.00 - 7.20 беруть кров з вени на аналізи.
8.00 – 8.20 беруть кров з пальця.
8.00 - 8.30 сніданок.
10.00 обхід лікарів.
14.00 - 14.30 обід.
15.15 прийшла анестезіолог. Киричок Вікторія Федорівна, приємна лікарка. Опитує щодо операцій які робили раніше, наявності захворювань, алергій, ліки які приймаєте. Буде спінальна анестезія. В подальших операціях був інший анестезіолог, я так розумію, що вони змінюються.
15.30 купую речі для підготовки до операції і які знадобляться після операції. А саме – вода негазована про запас, щоб потім не бігати з різаною жопою до аптеки (можете купити завчасно і привезти з собою кілька пляшок), пелюшки поглинаючі, станок для гоління (я брала свій з дому), мазь якою будете користуватися після операції, уколи знеболення, мікроклізми (це заміна звичайній клізмі, але якщо бажаєте клізму з води то можете сказати медсестрі). Загалом вийшло на суму 1300 грн.
Дівчата в палаті ще порадили купити пляшку води с клапаном (Моршинська Спорт), нею зручно користуватися одразу після операції, щоб не вставати.
Вечеряти вже не можна, тільки воду, чай. Зранку можна тільки свої ліки запити, але не їсти і не пити більше.
18.00 – 19.00 вечеря, яку вже пропускаємо.
18.30 – 19.00 вас поголить медсестра і зробить першу клізму.
План дій для першого дня виконаний.
ДЕНЬ 2. ОПЕРАЦІЯ.
Зранку можна лише запити ліки які ви приймаєте на постійній основі. Більше не пити, не їсти не можна. Зранку роблять другу клізму, мені робили о 6.00 На посту в медсестри можна запитати які ви в черзі на операцію. Але черга всеодно може змінитися. Я мала бути четвертою, але була сьомою. Але операції робляться досить швидко.
Вас попередять, що ви наступні. Одягаєте нічну сорочку (або довгу футболку), знімаєте труси, знімаєте тапки, знімаєте прикраси, годинник. Берете мазь до операційної. Одну поглинаючу пелюшку розкладаєте на ліжко. Іншу пелюшку берете з собою до операційної. Відвозять до операційної на каталці.
В операційній спочатку ставлять на руку катетер. Потім сідаєте на операційний стіл. До справи береться анестезіолог. У операції приймали участь анестезіолог Вікторія Федорівна і хлопчина інтерн, нажаль не знаю ім’я. Мені здається, що саме він робив мені анестезію під наглядом лікарки. Анестезіологи поетапно озвучують що роблять. Укол в спину як на мене не дуже болючий, лише тиск відчувається. Лягаєте на операційний стін, ноги на підставки. Надягають манжету для вимірювання тиску. Ставлять крапельницю.
Німіє жопа і поступово ноги, ніби тепло по тілу. Дотики не відчуваються, лише ваше тіло хитає від дотиків і маніпуляцій. Я ще відчувала легкі поколювання в області матки, але не біль.
Сама операція тривала 10 хв – з моменту як хірург підійшла до столу до моменту як відійшла. В операційній є годинник то я спеціально засікла час. Більше часу йде саме на приготування. Від моменту як поклали на каталку біля палати до моменту як привезли і переклали на ліжко десь хвилин 40.
В палаті я була в 13.00. Перший ниючий біль прийшов в 18.00 Тоді ж перший укол. На ніч 22.00 зробили укол морфію. Це за рекомендацією лікаря, тому уточнюйте у свого. Ви можете відмовитися і скористатися іншим знеболюючим. Укол морфію переносять по-різному. Я скористалася, мені було нормально. Після уколу пішло тепло по тілу і заснула досить швидко. Зранку теж було нормально. Ніякого запаморочення чи нудоти. В однієї пацієнтки була нудота вночі через кілька годин. У деяких пацієнтів був на ранок «п’яний» стан деякий час.
Залежно від операції біль і його інтенсивність різні. Я відчувала значний, але терпимий ниючий біль в промежині і все. Також через тампон є відчуття ніби ви хочете до туалету по великим справам. Це тиснуть гази. Після уколу це відчуття пройшло. Сильного болю такого щоб різало, кололо, пекло не було взагалі. Перший укол (Дексалгін) легко тримав до морфію. Все мабуть залежить від важкості операції і больового порогу людини.
Медсестри кажуть, щоб біль не терпіли, а одразу просили знеболення бо укол діє не миттєво. Тому не геройствуйте. Дівчата у яких боліло кололись через 1.5 - 4 години.
Після того як привезуть до палати можна випити півсклянки води. А за пару годин коли почнуть відходити ноги то починати пити більше бо треба попісяти, щоб розуміти чи нормально функціонує сечовий міхур. Вам принесуть банку для цього. Я не вмію цілитися в банку і добре почувалася тому попросила провести мене до туалету. Якщо не зможете сходити після кількох спроб то мають поставити катетер.
ДЕНЬ 3. ПЕРША ПЕРЕВ’ЯЗКА.
Зранку можна пити і їсти, принаймні, лікарняну їжу. Ще до сніданку пила каву бо нудило від голоду. Обхід в 10, але була незапланована операція, тому обхід відміняється. Сещенко робить перев’язки. Бо перший раз (а також в неопераційні дні зранку) перев’язку робить лікар. З собою до перев’язочної берете пелюшку, мазь, пластир за потреби. Заміна тампона не боляче. Рану змочать перекисом тому витягується легко. Вставляють нову марлю з маззю і заклеюють пластирем. Ввечері перев’язки робить медсестра. Знову-таки не боляче.
ДЕНЬ 4. Жопа не болить, знеболення не треба. По кишкам гуляє повітря, тому трохи тисне. Ходжу на перев’язки зранку і ввечері. Також ходжу по коридору, щоб кишки шевелилися. План на сьогодні – сходити до туалету по великим справам. В кожного по різному, хтось сам ходить, комусь клізму роблять, якщо справа не йде. Хтось вже на другий день після операції сходить, хтось пізніше. Була пацієнтка яка вже до першої перев’язки зрозуміла, що хоче до туалету. Витягнули тампон і пішла до туалету, а вже потім перев’язка.
І підходи лікарів різні. Саргош, наприклад, своїм пацієнтам приписує пити Фортранс потрохи, щоб пом’якшити кал. Мені Сащенко нічого не говорила пити і власне не знадобилося, процес сам пішов. В мене болі і крові при дефекації не було взагалі. У дівчат які були зі мною в палаті (після операції з видалення геморою 3-4 стадії) міг бути кал з кров’ю і біль терпимий після дефекації. Деякі після відвідування туалету робили знеболення.
Я використала лише 4 уколи знеболюючі із 15. І то, по факту мені і одного вистачило б, того що одразу після операції. Наступні три я робила більше від страху
Один перед першою перев'язкою бо налякали, що може бути боляче. Наступний пізніше на ніч за компанію так сказати
, всі дівчата зробили укол то хай і мені, хоча болю я не відчувала. І ще один після першого післяопераційного походу до туалету по великим справам. Воно не стільки боліло, скільки пекло, як наче коли сіль потрапляє до рани. Але все-таки для свого заспокоєння зробила укол.
Як будете відчувати що хочете до туалету то треба витягнути марлю. Там їх дві – меншу з маззю вставляють в рану, а більшою прикривають і клеять пластир. Після кожного відвідування туалету по великим справам треба добре підмитися бо наявність калу подразнює рану. За допомогою душа (напором прохолодної води) у ванній краще всього. Є ще окрема кімната з біде. Там до речі є ще й туалет, тому зручніше зробити свої справи і одразу підмитися.
Треба купити бинт, або готові марлеві пов’язки (в аптеці є різного розміру і товщини), наносити мазь і прикладати після походів до туалету.
ДЕНЬ 5. Огляд лікаря, рана заживає добре. Лікарка каже, що похід до туалету має бути щодня. Тому якщо не виходить можна використовувати легке проносне, зокрема порадила препарат Ізіду, він на травах і пишуть що можна використовувати довго і немає звикання. Дівчина з моєї папалати використовувала, їй пішло на користь. Бо до того доводилося ставити клізму гліцеринову.
На третій день після операції можна сказати, що анестезія пройшла добре. Ні спина, ні голова не болить, жодних незвичних симптомів. За час що я лежала було 7 пацієнток і в жодної не було якихось поганих симптомів які могла викликати анестезія.
Примітка. Дівчата розповідали що спостерігають у себе шишки (схожі на геморой) зовні біля анального отвору. Лікар сказав що це так проявляється набряк. Тому не лякайтеся, якщо щось хвилює то консультуйтеся з лікарем або медсестрою яка робить перев’язки.
ДЕНЬ 6-14 Перев’язки зранку і ввечері. В понеділок, середу і п’ятницю зранку перев’язку робить лікар.
Порада – уважно ставтеся до харчування і походів до туалету. Необхідно наладити стілець, щоб і не понос і не тверде. Обидва варіанти не добрі. Пийте достатню кількість води. Не спішить їсти все підряд. Як на мене найкращий варіант це їсти лікарняні кашки, супчики і додавати потрохи іншої їжі – кефір (ряжанка), яйця, варений буряк, рибу, м’ясо тощо. Також фізична активність, хоча б по коридору ходити, кишками трусити.
ДЕНЬ ВИПИСКИ 11.00 огляд лікаря – рана суха, заживає добре. Готують виписку, дають настанови. Вдома продовжуємо обробку рани Бетадином. Повторний огляд через 2 тижні.
4 ТИЖНІ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ. ОГЛЯД.На четвертий тиждень після операції з’явилися дивні відчуття. Разові простріли від анального отвору в стегно. Поколювання (пощипування) іноді саме навколо анального отвору, іноді в сідниці.
Рівно через 4 тижні після операції йду на огляд. Рана гоїться добре, але ще повністю не зажила. А ще у мене не відійшла одна нитка, тому лікарка її видаляє. Тому продовжую оброблення рани і знову огляд через 2 тижні.
За потреби сідаю, коли їм чи в транспорті, але довготривало ні. Мені не болить и дискомфорту я не відчуваю коли сиджу, але поки що остерігаюся.
6 ТИЖНІВ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ. ОГЛЯД.Рана заживає добре. Дивні відчуття поколювання які були на 3-4 тижні вже зникли. Перестаю робити обробку рани. Лікарка говорить, що необхідно робити вправи на стискання/розстискання анального отвору.
