Смотрите, расскажу еще случай со своей работы))
В конце 2010 года я пришла работать в отдел инвалидов. посмотрев список людей, ждущих коляски, палочки, и тюдю, пришла в ужас.(Уточню, район маленький, инвалидов совсем ничего).Но люди ждали этих средств с 2007 года 
Естесственно, большинство так и не дождались до 2010 года 
Но вот стала министром Королевская, помните? Они поменяли постановление, где средства реабилитации начали возить прямо домой инвалидам и со скоростью ветра 
Вы не представляете радости людей, эти глаза
в 2013 году, уходя в декрет, я оставила необеспеченными колясками пару человек, которые вот только написали заявления и им их изготавливали на заводе. Но в списке ждущих некого было писать, все были обеспечены
Вам рассказать, как дела обстоят сейчас?
Лучше не буду 
Так это я рассказала маааааленькую мелочь(((
Розповідаю від сторони, яка отримує засоби реабілітації.
Перший отримали стілець і стійку парту в 12 році, чекали 2-3 місяці ніхто не привозив їздила самі забирали. Коляску отримали десь в 13 році. Чекали не менше пів року. Це коляска, мені здається, виготовляли на танковому заводі, такої якості. На форумах дізналась, що в деяких інших областях дітки отримують класні імпортні коляски. На той час у нашому відділі для інвалідів про це не чули. Лише в січні 2017 отримали пристойну коляску (не було фінансування чекали 9 місяців).
У 2018 році отримали нову стійку. Заказали в листопаді до нового року вже отримали.
В 2018 році змінилась видача засобів реабілітації. Якщо раніше вибирали з того що пропонував в соцзабез, то тепер дають направлення ми самі обираємо що краще. Це афігено. Ми самі вибирали фірму, передзвонювали обговорювали деталі, а завод потім заключає договір... Донечці знайомої прописали корсет. В відділі для інвалідів дали адресу заводу де черга півроку. Знайома сіла погуглила, найшла інші заводи через тиждень поїхали робити заміри...
Для мене як користувача не так все й страшно.
