Розумію. Звісно, страшно. Особливо тим, хто був у місті і все це бачив і відчував не з новин у телеграмі....Ми вже розуміємо, що може бути. У мене теж подібні відчуття, але гоніть їх від себе. Тримайтеся.
Доречі.....колись був будинок на Бобровиці...мій рідний, дідусем ще збудований.....я в ньому народилася і жила у дитинстві, так за ним сумувала завжди, часто згадувала. А зараз навіть не знаю, чи шкодувати, що там не живу, чи ні. Чи цілий він там, чи живі і цілі нові господарі....щодо Чауса.....поки що немає сил у них іти на контрансуп, але я чомусь думаю, що вони таки підуть. Питання часу.
