Хочу сделать отдельный пост о том, как происходит весь процесс от бронирования до самой поездки, так как очень многие интересуются в ЛС и по телефону.
0. Со скольки лет берём детей?Основная часть детей с 12 до 16 лет. НО!!! Несколько лет подряд делаем исключения и берём даже восьмилеток при условии, что едет старший брат/сестра... Это не наш каприз, просто это не отдых в Коблево, куда, если ребёнок заскучает за мамой, не составит труда большинству родителей приехать навестить его. Это другая страна. Поэтому, если чувствуете, что ребёнок самостоятельный и не будет плакать и проситься домой, можем рассмотреть вариант с 10 лет
1. Бронирование. Бронирование места происходит путём внесения предоплаты в размере 50 евро
до 1 марта. Эта сумма есть гарантией того, что Вы серьёзно настроены отправить ребёнка на отдых и не откажетесь в последний момент.
Идёт бронирование автобуса, где тоже нужна предоплата.
Почему настолько заранее собирается группа и почему именно сейчас нужно внести предоплату?Обычно, у меня уже есть группа в декабре-январе. Это не заранее, это ВОВРЕМЯ. Детский отдых в Болгарии очень популярен и ближе к лету 90% того, что мест уже не будет.
Места бронирую по количеству внесённых предоплат. Если у меня есть 20 предоплат, я бронирую 20 мест в автобусе. Соответственно, остальные, условно скажем, 30 мест, отдаются группам с других городов. И звонки ближе к лету с просьбой "Возьмите в свою группу, пожалуйста, очень хотим поехать с вами.... и т.д." обычно заканчиваются отказом, так как мест в автобусе больше НЕТ(((
Что будет, если объявят локдаун? Вернут ли деньги?
В прошлом году мы были одной из групп, которая не побоялась поехать и ни разу об этом не пожалела
. Группам, которые не решились ехать в 2020 году, без проблем перенесли оплату на 2021 год (отсюда, отчасти, и спешка с бронированием, так как основная часть отдыхающих - это те, чей отдых перенесли на этот год и, соответственно, мест УЖЕ меньше)
После внесения мной брони, добавиться будет сложнее по описанным выше причинам.
2. Полная оплата тура происходит, приблизительно, за месяц до поездки. Начинаем собирать чемоданы)))
3. Дорога и отдых. Я детально описывала нашу поездку в посте на фейсбуке. Не буду повторяться, просто CtrlC --- CtrlV
Багато хто переживає, що дорога триває майже добу... НЕ ВАРТО
Про дорогу та враження від неї в деталях
Отже, 11 липня о 3.45 усі ми зустрілися, щоб вирушити назустріч морю, у сонячну Болгарію. 4 дітей з класу, де я є класним керівником ( троє з них вже вдруге поїхали зі мною до Болгарії) та дві дівчинки-подружки. Мою дочку не рахую, то моя невід'ємна складова
О четвертій ранку ми вирушили до Києва, на автостанцію біля палацу Україна. Олександр, водій, що нас завжди виручає, вже знає моїх дітей по прізвищах . Доїхали ми до Києва вже о 5.45. Автобус о 7. Київ зустрів нас дощем, але це не зіпсувало наш настрій. Чекали ми, приблизно, десь годину, поки подадуть автобус. Потім ми дізнаємося, що будемо їхати не через Одесу, як минулоріч, а через Чернівці... Мінус один кордон... Плюс кілька км... Нічого не вдієш, їдемо за маршрутом.
Коли ми вже сіли в автобус, перед нами постав чоловік у помаранчевій футболці з написом Рики-А(компанія-перевізник) та біленькому капелюсі з сивим волоссям середньої довжини. Виявилося, що то буде наш стюард))) Перше враження було досить суперечливим щодо нього, але вже у перші хвилини після виїзду, стало зрозуміло, що то людина, яка по-справжньому любить свою роботу. Він постійно тримав зв'язок з пасажирами не тільки через мікрофон, але й періодично (іноді занадто періодично) пробігав по автобусу подивитися, як в усіх справи(в автобусі самі діти та супроводжуючі). Іноді зупинявся, щоб розповісти цікаві історії з життя.
Дорога через Чернівці, чесно кажучи, не дуже... Тим більше, що на кількох ділянках іде ремонт, що ускладнює рух. Але, тим не менш, до україно-румунського кордону ми дісталися десь о 18.30. Олександр Васильович (той самий, у помаранчевій футболці) підбадьорив нас, мовляв, приїхали вчасно. Що значить ВЧАСНО? " О 21.00 починався матч чемпіонату світу з футболу, тож румунські прикордонники просто-напросто закривали кордон і йшли дивитися матч, а уся черга автобусів/машин чекала, коли він закінчиться... Нагадало рекламу :" И пусть весь мир подождёт..." Ми, слава Богу, проскочили)))
Територію Румунії (650км) ми проїхали вночі, щоб о 7.30 ранку опинитися на кордоні з Болгарією . Доречі, ми тут зустрілися і з тим автобусом, що їхав через Одесу))) Після перетину кордону, нашого дядечку-стюарда прорвало. Прослухали ми майже все про країну: і про Кирила та Методія, і про життя людей у місцях, віддалених від курортів... Але , найголовніше, він "здав" нам точки, де купувати сувеніри за оптовими цінами
Приблизно о 13.00 ми дісталися табору...
Нас поселили дуже швидко. Вийшло так, що нам дали один номер на три кімнати і ми всі дуже зручно там розмістилися... Спочатку хлопці трохи засмутилися, адже в планах в них , мабуть, було дуже багато цікавих ідей... Але згодом стало зрозуміло, що нам пощастило жити разом в одному номері. Діти згуртувалися швидше, допомагали один одному, ми були однією сім'єю... Море, дискотеки, похід до аквапарку, прогулянки до Несебру пішки/імпровізованим потягом/на велосипедах залишаться в пам'яті надовго... Ну і "королевська ніч", як же без неї
Сім ночей перебування в таборі промайнули непомітно і ось ми збираємо чемодани, щоб вирушити додому. Прибуває наш автобус до воріт табору і, як гадаєте, кого ми побачили? Нашого дядю Сашу, стюарда, який супроводжував нас до Болгарії)))
Мене багато питають, чому ти їдеш відпочивати з учнями? Тобі їх що, мало під час навчального року? Я відповім: так, мало. З ними я почуваю себе щасливішою і, якщо хочете, молодшою
P.S. якщо в когось виникне бажання приєднатися до нас наступного разу(учні, вчителі, які бажають поїхати зі своїми учнями), пишіть в приват, усе розкажу докладніше
