В мене мама теж із Західної України. В дитинстві часто їздили, дома хоч і на російській розмовляли, а так день на третій автоматично переходиш на українську мову. А батько, коли Україна стала незалежною, то сказав - буду розмовляти на рідній мові. Спочатку було йому важко, а потім всі звикли.
Я, в 97 році поступила в інститут, і зрозуміла, що якщо погано знаєш тему, то краще відповідати українською і, головне, швидко. мало хто з викладачів тоді гарно розуміли українську.
Потім працювала 9 років на держслужбі, так писала україською мовою на автоматі, розмовлятеж вільно, але дома все одно на російській.
Зараз тяжко писати українською, пальці шукають нужні кнопки
, а з малім намагаюсь розмовляти українською, не завжди виходить, але я намагаюсь