У мене Світлана Вікторівна педіатр у дитини
З самого раннього віку ми багато хворіли, вперше в три тижні, питань була маса, але вона дуже небагатослівна. Я лише пізніше зрозуміла, що її потрібно уважно слухати, вона ніколи не говорить зайвого, лише по суті, кожне її слово і пораду я серйозно сприймаю. А щодо "неприємна" - не погоджусь, якщо з нею по-доброму розмовляти і вона бачить, що мама панікує чи розгублена, засмучена, то заспокоїть завжди
Жодного разу не чула від неї фрази "навіщо ви мене викликали, могли самі прийти" - а було таке пару разів, що ввечері темпа 37 чи ледь вище, я зранку в паніці лікаря викликала, а дитина прокинулась і все ок
жодних претензій від неїнечула зцього приводу
І прослуховує вона уважно, в три місяці їй не сподобалось дихання, кашель не проходив легенький довго - направляла навіть на ренген, і не дарма, бо проблема невелика була все-таки.
А антибіотики ми пили не так і часто, хоча хворіли до 3-4 років немало разів, лише коли інші ліки не допомагали, не назначала їходразу. І не раз було, що я знала, що ліки дорогі, їй говорила , і вона радила замінник чи аналог. Завжди з розумінням ставилась, 9 років дитині,я за весь час не скаржилась на неї, та і причин не було, здається
Але ситуаціївсі різні, та і мами різні... комусь важливо знайти контант з лікарем, і щоб лікар вислухав-порадив-поспівчував,а без того лікар буде поганий...
Та я особисто зустрічала лікарів, які "по душам" поговорять, пошуткують, всі на позитиві - а по факту користі мало від такого спілкування((( і від лікаря такого мало користі
