а ми взагалі випадково дізнались про коротку вуздечку. У 1 рік та 2 міс. були у хірурга, дитина заплакала, лікар побачив і почав нас сварити, що не підрізали вуздечку ще у пологовому
А ми навіть і не знали, що потрібно, ніхто з лікарів, ані в пологовому, ані дільничний педіатр навіть і не дивились на неї.
Пішли ми в стоматполіклініку, буквально за пів хвилинки підрізали плівочку (зовсім нічого страшного, крові майже не було, лише коли слинка потекла, була ледь-ледь-ледь рожевою). Лікар сказав, що зараз це все, а потім в свідомому віці потрібно буде робити пластику, щось там підшивати
А якби звернулись вчасно, то такого робити не потрібно було б... Та хто ж знав
Дякувати Богові, хоч до хірурга потрапили, що помітив ще до того, як почалися проблеми з мовою!
Тільки от тепер все думаю про ту майбутню операцію, можливо, краще її зараз зробити, хай навіть під загальним наркозом, ніж чекати хто-зна скільки. Раптом ця вуздечка не дасть дитині нормально розмовляти