Може мені щастить на "наших людей"? Бо крім "дурних і тих, що "хата з краю" мені регулярно трапляються нормальні добрі люди. Я, до слова сказати, давно живу без рожевих окулярів, тому добре розумію, що в більшості проблем наші люди винні самі (причому неважливо, - загальнонаціональна це проблема чи просто з дружиною (чоловіком) посварилися на кухні). Але жити з думкою, що ти з того мурашника, де тільки й знають, що на голову тобі (чи іншим) нас.....ти (
), - це дууууже недобре. Ну зіштовхнулися Ви з банальною заздрістю. Вибираючи між можливістю бачити світ й перспективою щодня протирати штани в конторі заради невеликої зарплати, Ви вибрали перше. Звільнять з роботи? Навіть якщо так, то знайдете нову, - у Вас душа неледача, а для задоволення її потреб треба грошенят, - доведеться роботу таки знайти. Не пропадете - Вам, напевно, дістався ангел-охоронець не лише сильний, а й з почуттям гумору - он навіть під закордонним мостом з Вами нічого не трапилося
. Він Вас і не з таких пригод витягне!
. Аби тільки Ви змогли бачити щось хороше не тільки в сусідських вікнах, а й у власному. Й не переймайтеся недалекими й злими людьми, які є всюди. Не переймайтеся діями "власть імущих". Мені жахливо подобається фраза Юрія Андруховича: "Вертеп не зачинено - з нього показано дулю Отчизні і жизні, і смерті, і ясній зорі". От вмійте показати власну "дулю" й адекватно зреагувати на чужу (переконана, що пояснень Вам не потрібно). У Вас є достатньо душевних сил та небайдужості, щоб не дати обставинам себе обіграти. Тому - Ваш хід!