Кицьки це не тільки добро та затишок в хаті
Мама сьогодні розповіла, що прийшла дуже втомлена з роботи, зранку їздила на службу у храм, потім на кладовище, потім на роботу, ще й під сильний дощ потрапила... каже, що прийшла переодяглась, під ковдру залізла і придрімала з кицькою, так добре їй стало, думає яка ж краса .... прокинулась від страшного сморіду , екскрементами .. відкрила очі , у кімнаті стоїть бабуся, поливає квіти... мама й питає, що сталося чого від неї так смердить , бабуся відповідає, мов хіба смердить
мовляв , не вигадуй тут ... мама встала і пішла шукати джерело по квартирі і зрозуміла, що смердить всюди ... зайшла у вбиральню... а там .. гівняний натюрморт киця наваляла велику кучу на коврику у ванній ..бабуся, недобачаюсь у свої 93 роки , туда смачно влізла, а так як їй було сумно, то вона вирішила полити квіти ... и рознесла на капцеві це по всій квартири.. воду вона кожен раз набирала у ванній, кожен раз тупцюючи у гівні , та розносячи його все далі по хаті ...
мама годину ліквідовувала все це... було мало місця всім... кіт був покараний бабусиним капцем .. бабуся теж, але в словесній формі , і бабусі у покарання додалося ще відмивання тих самих капців, що стали вже біологічною зброєю ... бабуся образилась та пошкандибала до своєї кімнати, весь вечір вони з мамою не розмовляли, і так і не помирились... мама дуже образилась на них , і на кота, і на бабусю....мама не може зрозуміти, як таку купу лайна можна було не побачити, навіть не один раз, а зробити декілька походів по ній , або добре не побачила, але як можна було не чути сморід
довго виливала мені душу , в образах на бабусю