Я не психолог, але щоб знати причину такої поведінки хлопчика не потрібно бити психологом, у вашого сина зараз "складний" вік, навіть діти, що зростаюсь з татом та мамою и не пережили розлученя батьків в цей період починають іноді таких коників викидують, що
а що казати про дитину, яка стала свідком розлучення і створення нової сімії... в якій ще до того народилась дитинка ...
він ревнує, спочатку ревнував вас до нового чоловіка, а тепер ще і до дитинки, дуже часто діти в таких ситуаціях почувають себе не потрібними, зрадженими, звинувачують себе в розлученні, ворожо ставляться до всього нового ...
Знаєте, якщо рідний батько в адекваті - то думаю можна на деякий час відправии його пожити, але зрозумійте, переїзд, зміна школи
... Можливо на канікули його до батька краще відправити,
бо довгостроковий переїзд дитина може сприйняти як зраду,буде думати, що його просто позбулися ...
Я розумію, що у вас нема часу, маленька дитина, але я би на вашому місці спробувала знайти мождивість сходила до дитячого психолога (у будь-якій школі він є) головне, щоб всі розуміли, що потрібно, син в першу чергу... авже ж одного відвідування буде мало, але це допоможе
У мене є подруга , я вже описувала її ситуацію ... вона вишла заміж за чоловіка з дочкою, він її на багато старший .. у них народилася спільна дитина, але вона так і не змогла знайти спільну мову з дитиною чоловіка, і вони вже рік як розлучилися .. вона ходила до психолога с дитиною, і був час ,коли меня здавалось, що у них все налагоджується, але потім, всеж вона пішла від чоловіка, з дитинкою, якій було менше 2-х років на той момент .. їй просто не вистачило терпіння, зміни відбувалися повільно, підлітки дуже складні, а психолог дійсно їм допоміг, все ускладнювалось тим, що їх тато не хотів відвідувати и слідувати рекомендаціям псохолога ... але вона втомилась
і у неї у самої дуже складний характер..
Син виросте і зрозуміє, що був неправий, і йому буде дуже соромно за свою поведінку... У мене є знайомий, який в свої 13-ть років змусив мати дозволити йому жити окремо, він ніяк не міг знайти спільної мови з вітчимом, і збігав з дому, і вітчима постійно ображав.. він про все це згадує зараз з великим соромом, і зараз вже в свої 30 років, каже - що насправді, вітчим у него золотий, а та його поведінка - це "защитная реакція" .. вони з вітчимом зараз сравжні друзі.. і він сам нещодавно одружився на дівчині з дитинкою ... сам став відчимом
його це не лякає, а, навпаки, він дуже радий, що в житті так склалося.. він - чудовий вітчим
