Однодумці не завжди друзі, друзі не завжди однодумці. Згодна з "Друзі - вони можуть розмовляти будь-якою мовою, друзів розумієш серцем 
". Але мені легше спілкуватися українською, вона мені ближче за російську, і гарно таки коли друзі є однодумці.
А чого питання таке? Так тема форуму "Українська мова". Взагалі-то в Україні живемо.
Згодна з усім, крім останнього зауваження. Поясню - я народилася у Радянському Союзі, я навчалася на російській мові, я розмовляла вдома, у дітсадку, школі, з друзями і сусідами російською мовою. І, так історично склалося, що я мешкаю на тій же території, що і 20 років тому.
Змінилася влада, здобули суверенітет, незалежність - все гуд - віддаю данину українській мові на роботі, спілкуюсь з тими, хто до мене звертається на українській мові також українською. Але НІКОЛИ для себе я не зміню російську мову, тому що я на ній ДУМАЮ.
Я щіро поважаю тих, хто розмовляє українською, але не буду розмовляти тільки тому, що теріторіально мешкаю на Україні.
[/quote]
Кожен має право говорити своєю рідною мовою, до того ж, коли вона зрозуміла всім, хто живе поряд з вами.
Я думаю українською, а говорю російською і перекладаю у голові на російську з тими, хто української не знає. І нічого. Свою мову нікому не нав'язую, говоріть не важливо якою мовою, важливо, щоб вона могла вас виразити, показати.
