Профілактика пролежнів або що треба знати, аби попередити некроз м’яких тканин у лежачого хворого
Для початку необхідно дізнатись, що таке пролежень, які стадії розвитку він має та в наслідок чого виникає. Найпростіше пояснення звучить так – це окреслена ділянка на тілі з ознаками омертвіння, некрозу м’яких тканин.
Найбільш вразливими, з точки зору утворення пролежнів, є такі місця:
- Область куприка та сідничні горбики, на які здійснюють тиск кістки тазу.
Згідно статистики, це найрозповсюдженіша ділянка, що потерпає в наслідок малорухливого способу життя та вимушеного тривалого зберігання постільного режиму, за якого пацієнт найбільше часу проводить у положенні лежачи на спині. 60% від всіх існуючих видів пролежнів виникають саме тут.
- Верхня частина між сідничної складки.
- Верх спини, а також лопатки та лікті.
- Шкіра вздовж всього хребетного стовбура, де найбільш видніються остисті відростки хребців.
- П’яти.
- Потилиця.
Якщо пацієнт найчастіше перебуває у положенні лежачи на животі або на одному боці, в такому разі в зоні ризику опиняється ділянка ребер, тильної сторони стопи, пальців ніг та навіть коліна.
Пролежні мають декілька стадій. Спершу це незначні почервоніння, які з часом починають темніти. У разі несвоєчасної або ж недостатньої профілактики вони перетворюються у рани та виразки. Починають гнити. За наявності запущених, глибоких пролежнів існує найбільший шанс до утворення інфекційних уражень шкіри та організму в цілому. Опікуну або ж лікарю, який здійснює догляд за пацієнтом потрібно здійснювати регулярну та якісну обробку ран. У деяких випадках не обійтись без трансплантації шкіри чи шкірно-м’язевих клаптиків.
В наслідок чого з’являється таке явище як пролежень та які фактори ризику їх розвитку
Ці неприємні та болісні плями на шкірі пацієнта виникають в наслідок надмірного тиску на м’які тканини кісток, у місцях їх виступів та безпосереднього контакту тіла з твердими поверхнями.
В процесі довготривалого лежання хворий намагається бодай деколи змінювати положення тіла, викликаючи тертя шкіри об поверхню ліжка. Окрім того, обмеженість фізичних можливостей супроводжується неможливістю у самообслуговуванні, зокрема відвідування туалету та душу. В результаті єдиним варіантом для здійснення щоденних гігієнічних процедур є використання судна, санітарних стільців або ж підгузників та пеленок.
Отже підсумовуючи все викладене вище, основними причинами виникнення пролежнів є здавлювання м’яких тканин кістками у місцях найбільшого контакту тіла пацієнта з поверхнею ліжка, стільця тощо, надмірне тертя та накопичення зайвої вологи (піт, кал, сеча).
Існує декілька факторів ризику виникнення та розвитку пролежнів, всі вони прості, зрозумілі і впринципі «лежать на поверхні»:
- Найбільш схильними до утворення спершу побліднілостей, а згодом яскравих червоних плям з елементами відшарування шкіри та формування виразок є люди віком від 65 років, адже саме у них спостерігається зменшення частки підшкірного жиру та погіршення капілярного кровообігу;
- Ведення малорухливого способу життя, через необхідність дотримання постільного режиму, загальної слабості організму, когнітивних порушень, серйозних травм або ж захворювань, що впливають на обмеження фізичної активності;
- У групі ризику перебувають люди із нетриманням сечі та калу;
- Порушення у роботі організму, які призводять до сповільнення або ж практично відсутності здатності до загоювання ран. Причинами такого явища можуть слугувати недостатньо збалансоване харчування, підвищений рівень глюкози у крові, захворювання, що вразили периферійні артерії, тимчасова або ж тривала іммобілізація, венозна недостатність.
Міри профілактики пролежнів, які допоможуть попередити їх подальший розвиток та вчасно зупинять некроз
Найперша рекомендація від всіх без винятку спеціалістів, що працюють з подібними проблемами – щодня проводьте якісну перевірку стану шкіри хворого. Ретельно очищуйте та навчіться помічати найменші зміни у кольорі та структурі шкіри.
Найменше почервоніння, яке не зникає після звільнення ділянки тіла від об’єкта здавлювання (лікарняного матрацу, поверхні ліжка чи інвалідного крісла) на протязі декілька хвилин може бути тривожним дзвіночком, що настав час для рішучих дій, а саме:
1) Частої зміни положення тіла. Бодай кожні 4, а краще 2 години. При цьому хворого повинні переміщати так, щоб його послаблена шкіра не зазнала сильного тертя об постільну білизну. Пацієнт, у разі, якщо це дозволяють його фізичні можливості, може допомогти, опираючись на опорний тримач трапецію;
2) Шкіру пацієнта потрібно очищати з допомогою спеціальних гігієнічних засобів з відповідним рівне pH. Зокрема допустимим показником є 5,5.
3) Не зважаючи на те, що зайва волога може спровокувати розвиток пролежнів, потрібно слідкувати, щоб шкіра не була надто сухою. Для цього застосовуйте відповідні креми;
4) Слідкуйте за харчуванням хворого, аби уникнути недоїдання або ж переїдання;
5) Застосовуйте допоміжні пристосування, як для прикладу подушки та цілі надувні системи. Найбільш правильним рішенням буде купити протипролежневий матрац. Він охоплює всю поверхню тіла. Також можна придбати протипролежневу подушку, проте їх знадобиться декілька, щоб захистити всі необхідні ділянки шкіри, покращити кровообіг, за рахунок зменшення тертя та здійснення мікромасажної дії. Матрац від пролежнів працює від потужного компресора, який поетапно нагнітає повітря у певному встановленому порядку в різних секціях полотна. Більш дорогі моделі таких пристосувань наділені функцією статики (як пацієнту потрібно змінити положення тіла) та екстреного здування (якщо у пацієнта починаються судоми або його потрібно швидко реанімувати).
