Це добре коли не боїшся шприців, але якщо треба рідній людині, то шукаєш варіанти
А чого їх боятися? Вони не кусаються....
Я вже більше 30 років сама собі інсулін колю кожного дня, по два рази на день. Спочатку це були старі стекляні шприци, де голки треба було проварювати... Потім були одноразові шприци. Зараз - шприц-ручки. Хочеш жити - будеш колотися....
Якось, у нас в родині, цього ніхто не боїться. Ні мати не боялась ніколи, ні батько, ні брати, ні невістки, ні чоловік.... Він, навіть, у вену сам собі крапельницю ставив колись!