Сегодня пришел ответ издательства (особенно меня впечатлил постскриптум директора):
текст пришел через ФБ, размещен в открытой группе
https://www.facebook.com/groups/chernigov/?ref=bookmarksДоброго дня, пане Олександре! Ми опубліковуємо Ваш відгук на противагу Вашій впевненості у протилежному і нашу відповідь на нього, бо завжди готові сприймати критику та відповідати на питання наших читачів. Тим паче, що Ви порушуєте дійсно серйозні питання.
Нам шкода, що обрана книжка не принесла Вам із дитиною очікуваного задоволення. Разом із тим хочемо подякувати за небайдуже ставлення до наших видань і проявлену батьківську позицію. Дозвольте нам прокоментувати Ваші дорікання. Отже…
Наше видавництво чудово усвідомлює свою відповідальність перед дітьми та їхніми батьками. Саме тому ми ретельно добираємо художній матеріал, який потрапить до рук наших читачів різного віку. «Філіпек і шкільні витівки» входить до серії «Нова дитяча книга», у якій виходять друком лише кращі європейські твори для дітей, що посідають провідні місця в літературних рейтингах своїх країн. Під час перекладу тексту ми намагаємося якнайточніше передати оригінальний авторський задум та стиль.
Цикл книжок про пригоди Філіпека є бестселером у Польщі, а пані Малгожата Стрековська-Заремба — шанована письменниця, знана у своїй країні та поза її межами, володарка численних літературних нагород і премій, член Спілки письменників Польщі (докладніше дивіться у статті про неї наприкінці вашої книжки). Особливістю її книжок є здатність у яскравій та цікавій манері, з витонченим гумором розкривати злободенні теми, цікаві дітлахам, та спонукати їх (а також батьків) переосмислювати власну поведінку.
Окремо відзначимо, що державна комісія із закупівлі книг для українських дитячих бібліотек у 2016 році серед багатьох інших видань також обрала цикл книжок про Філіпека. А до цієї комісії, повірте, включено фахівців найвищого рівня.
Хотіли б окремо зауважити, що Вам до рук потрапила друга книга циклу з 5 книжок. Можливо, прочитання книжок циклу від початку змінило б Ваше ставлення до тексту, зробивши його сприйняття більш послідовним.
Тепер щодо самого тексту.
На наше глибоке переконання, буде краще, якщо діти дізнаватимуться, і краще саме з книжок, про певні життєві ситуації та правильні шляхи виходу з них. Читаючи книжки про реального хлопчика із "незразковою" поведінкою, який, втім, робить висновки і потім виправляється, дитина матиме добрий приклад для розуміння, «що таке добре» і «що таке погано».
Якщо звернутися до шкільної програми з української літератури, можна побачити, що учні вивчають тексти, де трапляються взагалі жахливі, з точки зору нормальної людини, речі. Проте головним є не зосередження на поганих учинках або ж на брутальних словах, не їх смакування, а моральна оцінка та виховання правильного ставлення дитини до подібних життєвих моментів.
Ми глибоко переконані, що нашим дітям потрібно поступово знайомитися з життям, «як воно є». На жаль, неможливо відгородити їх від негативних його реалій, як би нам разом з усіма батьками цього не хотілося. Але наше головне завдання як дорослих — розібрати з дитиною всі погані слова та вчинки (у тому числі ненавмисні) на прикладі книжкових героїв, наголосити на тому, що «добре» і що «погано», а також на тому, «як слід поводитися» і «як не слід». Адже тільки отримавши як позитивний, так і негативний досвід (і краще, якщо на прикладі книжкових персонажів), маленька дитина сформується у відповідальну свідому особистість.
Надважливим моментом є спільне читання й обговорення подібних книжок дитиною і батьками. Саме батьки мають допомогти дитині дати правильну оцінку ситуації та запропонувати прийнятні моделі поведінки та подолання кризової ситуації, якщо вона таки сталася.
Сподіваємось, ви переглянете Вашу позицію і Ваше ставлення до конкретно цієї книги і книжок цього циклу загалом.
А також щиро бажаємо Вам мудрості на нелегкому шляху виховання!
P.S. Як приклад до своїх слів наведемо цитату з книги стосовно лишень одного моменту, коли хлопчик НЕНАВМИСНО обпісяв свою бабусю, а та зробила з цього моральну катастрофу.
«Вона (бабуся — адм.) насупила свої брови, підмальовані чорним олівцем.
— Ти нічого не хочеш мені сказати? — запитала вона, але навіть не чекала, що я дійсно їй щось скажу, а тільки застібнула мені штани. — Ну що ж, онучку, йдемо до батьків!
Я пішов, а що мені? Ніхто ж не може заборонити мені пісяти. У пісянні ж немає нічого поганого. Усі пісяють, навіть бабуся Данута […] Двері нам відчинив дідусь Збишек. Бабуся пройшла повз нього, не промовивши ні слова.
— Йоанно! Мєшеку! Ваш син мене обпісяв! — промовила бабуся таким страшним голосом, що я аж похолов. Раптом її підборіддя з двома чорними волосинками затрусилося від ридань.
І що мені було робити? Я теж почав ревіти і навіть переревів бабусю, тому що мені було прикро. Я все одно заглушив бабусю, тому в неї не було причин плакати далі і вона припинила...
Я вибачився, але бабуся Данута ніколи не поспішає вибачати погані вчинки». ©
Постпостскриптум від директора.
Я оце дозволю собі трішки долучитися до полеміки... Щодо книжок — прочитавши в процесі редагування їх усі, констатую: вони реально КРУТЕЗНІ Й ЦІКАВЕННІ! Це вам каже той маленький хлопчик, що, дякувати Богові, й досі живе в моєму серці. А отой кандидат педнаук, який також десь у мені живе, додає: «Перш ніж навчати, треба зацікавити!» І з обома завданнями пані Малгожата справилася на «відмінно»! Без сюсюкання й ханжества, але з великим почуттям стилю й такту вона створила такий собі маленький хлопчачий шедевр — цікавий і повчальний одночасно.
Сподіваюся, що цей розголос зробить книжечкам про Філіпека гарну рекламу — адже вони її варті!!!
АГОВ, ПАЦИКИ, ВІДТЕПЕР Є СЕРІЇ КНИЖОК НЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ ДІВЧАТ!!!
КХМ... УТІМ, ДІВЧАТАМ ЦІ КНИЖКИ ТАКОЖ СПОДОБАЮТЬСЯ...
Голосування
